Memory remains

Теребовля пахне пивом "Микулинецьке",

Звучить як тиша в труні,

Холодними осінніми ранками сидів та курив на вікні.

Місто, що проклинає творчих,

Воно ж місто де ростуть творці,

Скільки було розказано та забуто на цьому вікні.

Місто стерильної прози,

Розбитих носів та юнацьких часів,

Це там, де за кожне слово можна получити п**ди.

Запах не вийде з розбитого носу,

Вийде зате ця поезія зі стерильної прози,

Не вийде і з того вікна вийти,

Бо жив я на першому поверсі.

Місто продовжує пахнути пивом,

Продовжує жити за римою, стилем,

Стерильною прозою...

Тільки без мене,

На вікні не побачити мого силуету.