Калюжа слів

коли формуєш слова —

але вони застряють у глотці.

коли час із тобою — як мить

болюча напруга в кожному кроці.

від думок штормить.

коли рвеш усі узи —

в пошуках мертвої музи.

та лежиш калюжі

слів —

і мариш про губи.

але…

як пала Атлантида — так впав і Рим,

так впали ми — і палим мости,

у вогонь підливаємо спирт,

але знай, маленька: причина не ти.

я дозволяю — вільно лети…