Звуки металу.

30027
Публікація: 01.04.2026
Вірш
Завершено

Я застряг у цьому циклі.

Звуки металу, каплі капають з даху.

Я впадаю в нірвану, каплею стікаю з дивану.

Ти тікаєш від мене на свою терапію.

Плакати, плакати, плакати.

Не говорити.

Я застряг у цьому циклі.

Звуки металу, сусіди скриплять диваном.

Я заздрю, коли слухаю, коли комусь добре.

Я впадаю в порожнечу, яку тільки знайшов.

Переплутані думки дорогою додому.

Переплутані шляхи... Може не треба до дому?

Ти відчуваєш, що чим далі, тим менше залишається дому.

Ти ідеш до подруги, покидаючи плани.

Я пропадаю із сценарію - заміна акторів.

Тобі стало трохи легше.

«Лишайся як хочеш».

Ти лишаєшся, і лаєшся, і много говориш.

Звуки металу, каплі капають з ока.

Я набираю твій номер.

«Іди до біса, покидьку! Ти чуєш, що ти говориш?!»

Я провалив свій номер.

Сідаю на диван, впадаю у нірвану.

Сусіди заспокоїлись, закінчилася мана.

Ти лягаєш біля подруги, вона ніби мама.

Звуки металу.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі