Я стану...

Я стану для тебе Риму руїнами

Колонами храмів поганських богів

Що споконвік стоять над Афінами

Запечатані духом старих мудреців

Я стану пісками сухої Сахари,

Ветхими гробницями пірамід

Чи мармуром білого Тадж-Махалу,

Й холодною тінню в самий зеніт

Зійду до тебе стіною великою,

Що тягнеться крізь імперій часи

Токійськими вулицями многоликими

Кіотськими храмами, що ждуть весни

І стану Нью-Йоркською висотою—

Розпутаю склом хмарки дощові

Побуду ще кактусом з пустель Аризони

Чи перекотиполем з техаських степів

Я стану твоїми англійськими замками

Чи монастирів готичними шпилями

Стоунхенджами і тріумфальними арками

Вежами, що височать над Парижами

Я буду фіордами й льодовиками,

Арктичним вітром тобі подму

Засиплю дороги твої снігами

Північним сяйвом їх освічу

Та навіть якщо обійму тебе світом,

Усім, що стоїть і живе крізь віки

Зізнайся й скажи без єдиного свідка

Чи був би ти домом, як я залишуся ніким?