Заборонити
Анна Павлівна, дочитавши твір до кінця, роздумувала, що ж учинити? Як заборонити писати таке? Заборонити. От якби можна було заборонити так думати! Ну не все, звісно, а те, що не треба, а те, що треба — можна продовжувати думати. Але не весь час, а тільки тоді, коли треба, тоді й думати. Анна Павлівна заплуталася й притихла.
«Дехто» струснув кулю. Спонукання Анни Павлівни він схвалив: «Заборонити — це добре. Ті, хто не думає, не знає, не розуміє, не можуть діяти розумно. Ті, хто не має знань і діє навмання, ідуть, як сліпі, краєм прірви, куди неминуче зваляться. Ідея заборони хороша, але слабко виражена, треба б додати емоцій».
«Дехто» клацнув нігтем по кулі, Анна Павлівна стрепенулася, несподівано для самої себе розлютилася й почала виношувати план, як принизити, осоромити, висміяти дівчинку, яка написала такий дивний твір. За що? Про це Анна Павлівна не думала.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!