Осіння краса
72063
Весна пройшла і літо вже на схилі.
На горизонт являється вона:
несе нам яблука та груші спілі,
дарує келих виноградного вина.
В руках тримає барви кольорові,
довкола водить пензлями чудними.
Картини ті настільки загадкові,
що неможливо не замилуватись ними.
Одягне ліс у золоту одежу
і помаранчевим сповна оздобить край.
Хоч цю красу я оком не відстежу,
зате душа моя сприйме осінній рай.
Дарує золота красуня спокій
і впевненість, що дочекаємо весни.
Її дари воістину високі,
лиш це збагни душею, друже, ти.
(Серпень 2021 р.)
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯