Жива душа

Усе минає, і роки ідуть,

І спогади туманяться у часі.

Але жива душа все береже,

Що дороге і чисте у житті для кожної людини.

Усе святе в родині і бутті,

Усе, що витримало в часі…

Вона сумує, плаче в горі,

Бува, радіє світу, як дитя.

Показує гармонію краси,

А де – і чорні плями в світі.

Співа пісень разом із нами

У тому ж ритмі почуттів.

Жива душа кохає яскраво,

І першу зіроньку кохання

Несе в собі, як дивний світ,

Який не гасне у душі.

А головне – її ніхто не відбере!

Як і любов до рідної землі.

Жива душа – незламна в боротьбі за волю.

Це сила духу в серці. Вона

Гартує кров і закладає долю.

Усе минає, і роки ідуть,

І спогади туманяться у часі.

Але жива душа несе в собі не час, а вічність, –

Частинку зерна, що у вічності дарована людині.