Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #патріотизм (27)

Країна, у якій іде війна

- Країна, у якій іде війна,

Не може буть найкращою на світі.

Тут стільки винних. Тут сивіють діти.

Тут очі правді випиті до дна.

Гектари замінованих полів.

Без ліку корумпованих пакунків.

Й ніяк нема від цього порятунку,

Хоч як вже хто того і захотів.

Війна збиває блендером міста

У цеглу й порох, вершачи утрати.

До зсуву мозку втомлені солдати,

А зміни їм ідейної нема.

Тут вже нема від кого народить

Й не буде скоро вже кого ховати.

Дві стрілки відреклись від циферблата:

Затягується все. Дитинко, їдь!

- Як їхать? Не пускають прадіди,

З могил руками держачи за поли.

А хто весною знов засіє поле,

Щоб всьому світу хліба напекти?

Хто вигребе з руїн усі кістки

Їм спокій дасть, по-людськи поховавши?

І я не можу зрадить, мамо, наших.

Хто, як не ми? Бо хто, коли не ми?

Нема кому вже їхать: всі думки

З корінням косей в маскувальних сітках.

Душа давно горить в окопних свічках.

Слух жде енергодарівських гудків.

Воює кров у браттях ще з АТО.

Змертвіли нирки з катувань в полонах,

А серце підірвалось водним дроном

Два рази попід Керчинським мостом.

Хто ж буде ждать омріяних бортів

Могутньо-легендарних F-16?

Чиї, як не мої, набряклі пальці

Під крила їм підвісять Божий гнів?

...

Білик Ірина

Весна не знала, що прийде війна

Весна не знала, що прийде війна,

І готувала звичні подарунки -

Три жмені сонця, паростки добра

І перші романтичні поцілунки.

Весна не знала, що там і коли

Надумали чорти поміж собою.

Ми всі чекали справжньої весни,

Яка приходить ніжною любов‘ю.

Весна не знала, та й не знали ми,

Так спраглі щиросердно покохати,

Що після злої лютої зими

Не всі її зуміють привітати.

Весна не знала… та життя іде.

І день за днем б‘ємося ми за волю.

Весна підходить, серце дістає

І гріє кошенятком у долонях.

...

Ірина Руденко

Ще трохи почекай

Нам день за днем новини обіцяють,

І віриться - ще трохи потрепи! -

Та знову в небі зорі всі засяють,

І пройде час невтішної біди.

Ще трохи почекай - і знов все буде:

Каштани на Хрещатику цвітуть,

А в ботсаду бузок, і всюди люди -

Усміхнені спокійні люди йдуть.

На літній сцені танго та фокстроти

Танцюють пари в сутінках п‘янких.

І на містку кохання - знову клопіт -

Навішали закохані замків.

А влітку вихідними - до Одеси,

Без сумнівів з маленьким рюкзаком

Під шепіт хвиль відігрівати серце -

Теплом та оксамитовим вином.

І мирний Маріуполь та Бахмут

Відновлять спокій, втрачений у них.

Стрибають діти невгамовні на батут

І всюди лине їх щасливий сміх.

...

Ірина Руденко

Про Україну

Не вистачить ні слів коротких,

Ні речень довгих не складеш,

Щоб пояснити як ти любиш

Країну ту, якою йдеш

Якою йдеш ти із дитинства,

Якою матінка вела.

Де ти почула першу пінсю,

Де завжди ріднії слова.

Слова ті щирі не криваві,

Слова людські і запашні,

Слова, що скажеш рідній мамі,

Слова веселі і смішні.

В країні рідній знайдеш спокій

І мир і злагоду й покій,

В країні де наразі лихо —

Війна панує, а не мир.

А в тій країні пісня лине.

Не стогін це, не крик, не плач,

Це тихий щебет солов'їв,

Який нам напророчив мир.

...

Валерія Курудз

Нероздільне

Втішають героїчні вчинки

І спільний успіх гріє душу.

Хоч і не все є вільний вибір

Та плин сумління не порушу.

Порушу дивні стану речі,

Коли реальність геть нова.

А ти живеш як в'язень втечі.

Бо ти людина, що жива.

Жива з країною у серці,

З думками, що наздожене

Кохання, мрії, каву з перцем...

На смак відчуй скоріш мене!

Мене бентежать дивні люди

Що краще знають і здаля

Навчать любити Батьківщину,

Яка з народження є я.

...

Легрей

Намагатися скласти слова у речення

Намагатися скласти слова у речення,

Але отримувати лише непідйомні брили

Втрачених сенсів та днів приречених,

Вогку примару братньої могили.

Позабулися слів найтепліші значення,

Залишились нам лиш слова-накази.

Лютий ворог наш не просив пробачення,

В ґрунт вогкий вгризаючись, немов метастази.

Ми на світ великий закричали у відчаї,

Світ ховає очі від кривавих ран.

Скільки ми з тобою не даємо свідчення -

Хтось постійно каже, що не вірить нам.

...

Ірина Руденко

Перший ковток кави після війни

Усе, що тобі залишилося нині зі слів

Це «дякую» стихшене та «нарешті».

Ранкові новини сповнені радісних сліз,

Вже не бомби та обстріли, ще не арешти.

Настала мить спокою та прийняття.

Солодке з гірким змішалося у бокалі.

«Війна скінчилась» - на кінчику язика.

Все інше зараз - болюча кривава пам‘ять.

Ти ставиш чайник, заварюєш каву у кружці.

Завтра підеш за джезвою та зерном,

Купиш у формі лисиці кумедну подушку,

Та ще як давно хотіла - срібний кулон.

Завтра ти скажеш - привіт, знову мирне життя,

Давай будуватися заново, ще міцніше.

Сьогодні - ти пам‘ять - знекровлена та жива,

І кава розчинна холоне, й ніхто ще не пише.

...

Ірина Руденко

Вже рік війни

Вже рік як хтось осиротів,

Когось вже рік немає вдома.

І від новин постійних втома

Від похоронок поготів.

Вже рік не знаємо спокою,

І кожна ніч йде навмання,

Чи ранок буде, чи земля

Розкриється перед тобою.

Вже рік тримаємо собою

Майбутнього важкі мости.

Щоб вижити та зацвісти,

Проходим хрещення війною.

...

Ірина Руденко

Ангел у камуфляжі

Немає наказу вмирати, доводиться жити,

Триматись на світі за тіні розірваних гільз,

На зорі, на місяць, на небо обпалене вити…

Коли відбирають найкращих, який в цьому зміст?

Машина летить. Передок. Їй так страшно не вспіти.

Он каска. Воронка. Тут кров’ю умита земля.

В ній родяться вірші, в ній плачуть майбутнього діти…

Джгути, перев’язки. Машина. Скоріш до нуля!

«Немає наказу вмирати! Ти чуєш! Не сміти!

Он в небі вогні… Я прикрию! Живи!» –

Молитись, співати чи просто отак говорити,

Тримати на світі, як трави тримають, церкви…

Не вірші, а кулі ловити – така тут робота.

Колись це скінчиться і ангел зніме камуфляж.

«Тримайся, солдате, ще доля секунди, ще сота….»

Вогні вільних міст запалили досвітній пейзаж.

...

Галина Філонюк

Не зламати

Нас ніколи ніхто не зламає

Ми народ, що віками живе

Попри знищення, зради, знущання

Ми із тих, хто своїх не здає.

Ми готові всі стати під кулі

Аби тільки свободи купить

Ми військовим показуєм дулі

Коли ті наставляють на нас кулемет

Нас не зломлять ні гради, ні буки

Ані вибухи ваших ракет

У ворожих солдат одна доля

Їх чека АТБшний пакет.

Нам начхати на біль і тривогу

Ми свободу свою не здамо

Понад все ми цінуємо волю

Ми за неї усе віддамо.

Евакуація в с.Сокіл 02.04.2022

...

AnaStaSia

Літо буде нашим

Літо буде нашим,

Не плач і не тужи.

Сонечко вернеться,

Назавжди сюди.

Коли пролунає,

Переможний гімн.

Миттю східний вітер,

Розвіє чорний дим.

Що так різав очі,

Прямо аж до сліз.

Та вже не злякає,

Цей проклятий біс.

За все, що накоїв,

Хай він пропаде!

Перемога скоро,

В кожен дім прийде.

Літо буде нашим,

Все стане на місця.

Зміниться на краще,

Філософія життя.

Тому що в природі,

Все не просто так.

Сонечко на небі,

И це добрий знак.

Липень 2023

...

Artem Belevtsov

Кап"""ц

Ви знаєте? Я інколи чманію

Від тих новин і дописів щодня,

І мозок мій, ну просто шаленіє

Як бачу, як ми котимось до дна.

Не знаю, кому вірити напевно,

Та мабуть лиш тому, хто пережив,

Оті окопи, ті бої смертельні,

І чудо, що залишились живі.

І точно ще повірю волонтерам,

Але не всім. А тим, хто кожен день,

Тримає міцно тил, як навіжені,

А не кладе людського до кишень.

А знаєте, як круто ще буває?

Коли іду і бачу у містах

Крутих мажорів, тупо що бухають

А в нас сафарі. ловлять на живця.

Думки бувають, що сама я зможу?

Несправедливість бачу тут і там.

Невже те зло ну просто переможе?

Я лиш людина, смертна серед хмар.

Та бачу очі, що вогнем палають,

Та бачі руки, що у мозолях,

О, ні! нас просто так не поламають.

Пшеницею зростемо у полях.

І на кінець. Я вірю в силу Божу!

Я вірю, що розплатемось усі,

За всі гріхи, сховатися не зможем,

Не допоможуть гроші в гаманці!

...

Василина Тарасова

Війна… війна!

Війна... Війна! З усіх шпарин

Тривога й страх липкий повзуть,

Від чорних стиглиг домовин,

Що вереницею несуть.

Війна... Війна! Нема спокою,

Немає прихистку ніде.

І жінка з довгою косою

Жнива криваві в полі жне.

Війна... Війна! І сурмлять труби

Віщують праведникам суд,

А ворог сараною суне,

З усіх боків, з усіх усюд.

Війна... Війна! Кривавий злочин,

Хрипить півмертвий генерал.

І в бункер темний проти ночі

Приходить сатана на бал.

...

Ірина Руденко

Із соняхів узбіччя

Звернусь до тебе, рідна земле,

В безхатній день й нетиху ніч.

Впіймаю запах антрацу,

У грудях стисну віч-на-віч.

О джерело моїх історій!

Край териконів та степів,

Ти вічно будеш в моїм серці

Бриніти строфами віршів.

Моє ж ти з соняхів узбіччя!

Мій дім, мій сон, мій шлях, мій біль.

На тебе буду я дивиться

Крізь сльози, жах й дитинства хміль.

Ні, я про тебе не забуду.

Як можна спогад загубить

Про поїзди на видноколі

І як НКМЗ горить?

...

Данила Чаглій

Ненько

Це препогане місце не для тебе —

Воно згнило як з голови, так й з ніг.

Тут люд, всадивши собі списа в чорне небе,

Зважать не хоче на замитий кров'ю сніг.

Ти ж краща — в тобі смілості Безодня,

Ти не бажаєш тихо опускати вік,

Вповаючи на видіння Господнє.

О, ні! Це не про тебе й не для них!

Моя бо ненька не слабка й безсила —

Над нею ллється феєрверк з гармат.

Й усі ми кладемо тяжкі зусилля,

Щоб пащу різану відвів шалений кат.

Та й так хрипиш надривно, моя мила,

І кров стікає по губам, мов терпкий хміль.

Не можу бачить як війна тебе стомила,

Я пережить не можу весь цей біль.

Тож винесу твоє бліде обличчя,

Що тьмяне, наче крига по весні.

І покладу посеред трав біля узбіччя,

Щоб вічний спокій був тобі ввісні.

...

Данила Чаглій

Так, брате...

Так, брате, кров моя нечиста

І я про гідність не кричу,

Але Шевченка в нічку темну,

Немов молитву шепочу.

Знаю: літанія ця вічна,

Немов розмова із Дніпром,

Як шелест трав біля узбіччя,

Як сойки спів понад Дністром.

Як квіти кров’ю окропілі

Та попіл, що родиться з них.

Наче левади посивілі,

Чуби дубів старих й густих.

Як ваша ненависть до мене,

Як наші сльози та наш біль.

Жага до волі в кожнім серці,

На рушниках ікони й сіль.

Так, брате! Кров моя нечиста!

Я знаю це, про це мовчу,

Та Симоненка в нічку темну,

Немов молитву шепочу.

...

Данила Чаглій

Вогонь патріота

Нескорений болем

Пошарпаний горем

Шукаю правди

Знаходжу волю

Чи зможу позбутись

Бажання помсти

Не покине ніхто

Криваві форпости

Я створений днем

Безтурботним і світлим

Там сяяло сонце

І пахли всі квіти

Кожен день у вогні

Полоні думок

Я вбиваю себе

Витискаю всі соки

Куди мені дітись

Не знаю тепер

За що тут вхопитись

Боюся, замерз

Надворі холод

У голові спека

Я тут один

І закрита аптека

Чи ти гадаєш

Що я зможу забути

Покинути, стерти

І просто заснути

Згадайте люди

За що ми боролись

Все, що віддали

І на що напоролись

Наша воля - то доля

Наша сила - то єдність

Наша мрія - мир

А зброя - це слово

...

Сидень Шкільний
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Чому я проти взаємних підписок і т.д.Ілва Стрілецька
19.06.2024
Переді мною постала дилема. За останні декілька днів мені тричі пропонували взаємну підписку і обмін ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
На Аркуші вже:
11428читачів
135575коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: