Одна
300128
...А ти іди. Іди одна.
І без підтримки, без довіри.
В душі бринить сумна струна,
А серце- то замети снігу.
Тебе покинули? Не бійсь!
Іди вперед сміливо й гордо
І ні на кого не дивись!
Прийде до тебе щастя знову!
Душа твоя вже наче сталь,
А розум робиться холодним.
Сльоза твоя- немов кришталь,
В очах- лиш тільки усміх скромний.
Та не зважаючи на те,
Що більше ти не довіряєш,
З усіх обставин непростих
Великий досвід здобуваєш.
Нехай ти поки йдеш одна,
І без підтримки, без довіри,
Та кожен твій життєвий крок
Завжди є безперечно цінним.
© Віра Семків (вересень 2022 р).
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯