Сон

31017
Публікація: 19.07.2026
Вірш
Завершено

На колінах – фарба розлита.

В руці – пензель тремтячий.

А на очах спогад.

Спогад про тата.

Мажуться з фарбою сльози

Тільки вже де вона, а де я зі слізьми

Не дізнається ніхто там колись.

Хотіла змінити,

Вже знала як.

Але залишила так.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі