Рослина

Думки мої - насіння

Ховаю я їх чи ні…

Росте рослина.

Думки мої - мій ворог.

Навіть у танці та калина

Приносить мені ту хвилину

Жорстокої перчини.

Але ж думки мої - вони мої.

Та рослина колись ляже й помре.

Ховати будуть, скорбіти…

На рослину менше стане світ.

Цей ліс не мій, щоб його убити,

Життя моє - щоб його… полюбити.

У цьому лісі ходять люди,

Вони не вічні, як і світ.

Чого ж ми, люди, вже пишемо свій заповіт?

Невже сліпі, як той граніт?

Ми всі - рослини,

Унікальні ті картини.

Коли сонце світить -

Ті хвилини дають надію, і я, начеб то… радію.

Ти не ліс, а лише рослина,

Та, що себе береже.

Думки твої - насіння,

То твоє коріння,

Що проросте і зацвіте.

Тільки це - твоє.