Був Наказ

Був наказ - він звише:

Розтопи вогнище.

Дивись на полум’я - то є безмір’я,

У ньому зорі склались у сузір’я,

І в тому сяйві ти побачиш лелек.

Вони - твій символ, твій оберіг.

Безпека звише розпалює вогнище,

А ти дивись і не проспи!

Відкрий свої очі цієї ночі -

Тут вітер і сни пророчі.

Лягай, але не спи -

Знання у собі накопи.

Ці знання - немов степи...

Спи, але ж не спи!

Відкриєш очі - все забуто,

Немовби вітром здуто.

Але почуто! Все почуто.

Підсвідомість твоя знає,

Як це вогнище палає.

Заспіває твоя душа -

Тихо, зовсім не поспіша.

А ті лелеки - то є тиша...