ЛЕГКОНОГА

Легконога мчить дівчина стрімко,

Із світанку – у захід, крізь день.

Бачить ціль, не схиля́є голівку,

Не опустить упертих оче́й!

Тіло рухає ритмом єдиним,

Кожен жест її точний та крок.

Тільки грація тіла та сила,

Що долають смугу́ перешкод.

Її поступ, звабливий незвично,

Спокушатиме погляди всіх!

Часто: хтиві, потворні личини…

Дуже шкода, що мало обличь.

Та яку таємницю ти маєш?

І від чого біжиш ти й куди?

Чи, можливо, й сама ти не знаєш,

Залишивши позаду… роки́?..

А бігунка все мчить собі колом:

Помістило життя в Колізей.

І ні кроку назустріч нікому,

Лиш вперед, перегнавши людей…

Я – глядач твій. Щодня споглядаю

Перемог твоїх нерв! Апогей!

Та інакшу тебе відчуваю,

Зазирнувши у зелень очей…

Побажать тобі хочу дещиці:

Щоб лунав лише щирий твій сміх!

А іще – в самоті не лишиться,

Якщо все ж обженеш ти усіх…

Легконога….

Мчить дівчина……

Стрімко…..

18-22.01.16

Зазирніть у буктрейлер!