В тріщинах глини старої піали

Щастя шепоче в розсипаних крихтах,

В тріщинах глини старої піали.

В пахощах чаю із медом. У квітах,

Що мимоходом долоні зірвали.

А не в литаврах, не в сурмі параду —

В диханні дому, у тихій розмові,

Там, де собака дає тобі лапу,

Де можна бік почесати котові.

Сонце крізь штори шле золота дрібки,

Кава збігає і сміхом клекоче,

А на столі хліба свіжого скибки...

Тиша. Сміх кави. А щастя шепоче…

1 серпня 2026 р.