Du plus profond de l’âme (З глибин душі)

якби ж була у мене здатність -

в моменті розділити твої муки,

руками притискати тебе дужче

і незважаючи на ці розлуки -

бути тобі опорою і другом,

та бути поруч попри всі недуги.

і, якщо, на те воля Божа -

зістаритись,

міцно стискати твою руку,

ділити скибку хліба (якщо буде потреба)

та в радості (і горі) впасти в спільне ложе

о Боже!

(любий мій,

дай відповідь коротку:

«чому ж, у біса, добре поруч із тобою?»

питання це ночами непокоїть.

та тіло ломить

ніби від утоми.

страждаю від любові

ніби

від хвороби?..)