Роздуми
Наш час давно не ділиться на два.
Сократи вмерли, не лишивши спадку.
Й не від болячки хвора голова -
В думках нема ніякого порядку.
Злиденність точить на життя кинджал.
Зневіра давить каменем на плечі.
І хто б мені щось зараз не сказав -
Воно невчасним буде й не до речі.
Тривога б'ється сивими крильми.
Не зросять землю виплакані сльози.
Ми всі в цей світ приходимо людьми,
Чому ж в нелюдськість декого заносить?
Байдужий місяць дивиться з небес.
Холодні зорі розсікають Всесвіт.
Багато маю, та все ж є і ''без''.
Тату в душі - черленим давно зтерті.
Володар перстнів грається в закон.
Десь чорні маги створюють закляття.
А хтось узимку зодягнув хітон
Й біля чужого гріється багаття.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.