Синьо жовтий на руці

000170
Публікація: 17.09.2022
Вірш
В процесі

Мене нема пробач мамо

я тепер більше не зможу подзвонити,

а ні тобі, ані Маші сказати

Про те, як же я її кохаю.

Мене вбили ні за, що,

лише за те, що на руці.

Я мав прапор моєї України.

Два браслети із синьо жовтим стягом.

Знаєш вони ненавидять нас за те, що

ми не боїмось говоримо те,

що думаємо та те, що хочемо

бо вони цього не роблять.

Знаєш мамо вони говорять

про те, що ми ніхто, що ми

гнівно і нас зрадили й ми

ніхто для своїх людей.

Мамо я знаю, що це не так.

Всі наші дуже люблять землю

і навіть і хто тут зі мною вони

Все знають і вірять, що за них помстяться

Ой мамо боляче від того,

що тут є маленькі діти.

Це неймовірно страшно

я боюсь того, що мама

одного із дітей немає серед нас.

Мамо, не хвилюйся

в мене все добре

я тут не один мені не сумно

Нас знайшли і я скоро буду із тобою.

Ріднесенькі не плачте

я пішов, але я й повернусь до вас

в іншій форма вірте в це

та вимене одразу і впізнаєте.

головне це бути з сершем, а не без нього

та те, що ми станемо сильніше.

Простіяться ви зімною посмішкою на вустах

До вас прийду я обовязково

ви тільки зачекайте

Душа моя частина вас

Ми будемо разом завжди.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі