Під курганом
0007
За нічним густим туманом
Під старим, як світ, курганом
Спить козацька давня слава
Й спочиває сталь іржава
Вітер степом ледве дише,
Сон віків в раю колише,
Світять ясно в небесах
Очі тих, хто зник в боях
Спить володар темних справ,
Що століттями мовчав.
Час ховає всі жалі,
Що лишились на землі.
Де буяє пишно цвіт,
Що в полон забрав весь світ,
У віках застигла мить
Про минуле, що мовчить
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯