Парад весн

Серед параду вічних весн

Ти — найпрекрасніша весна.

Крокуй стежинами чудес,

Бо ти є жінка, ти — Вона.

У тобі всіх начал начало,

Бо ти не пісня — приспів ти.

Не має бути місця страху,

Бо твердо йдеши ти до мети.

Якщо ж ти впала, то підводься,

Нехай все град той ллє з очей.

Бо ти є світло свого ранку,

Ти ж є володаркою ночей.

Ти дівчина, ти так прекрасна,

Якби це тільки знала ти!

І промінь твого серця ясний

Виводить світ із темноти.

Не треба порівнянь ніколи,

Бо лиш така, як ти, одна.

В тобі рівнини є і гори,

Злилися літо та й зима.

Моя чудова й ніжна квітко,

Почуй мене, ти не сама.

Я знаю, як буває гірко,

Коли дісталась аж до дна.

І тільки в силі та підтримці

Вітер удачі нас несе.

Багато можемо по одинці,

І тільки разом — зможем все!