Незвідана земля

Я крокую по землі

Новій.. але такій старій

Знайомій але такій незвіданій

Дивній але звичній..

Що ж це за земля така незвідана

Що домом пахне..

Тут кожна стежка серцю віддана

І вогник сподівання гасне

За кроком крок, крізь пам'яті туман,

Вертаюсь туди, де дитинство лишилось.

Ця земля лікує мій давній обман,

Й спокоєм тихим на серце пролилась.