Десь там

Я так одержимий незвіданим,

Красою Всесвіту, яка в далені,

Що забуваю про світ під зорями зітканий,

Що забуваю про красу на землі.

Те далеке і недосяжне,

Так манить в обійми свої,

Те незнане, й можливо справжнє,

Хоче забрати, поміж своїх.

Ха, дивина, дивитись на зорі,

Роздумами в інших світах,

Фантазії, думи, ніби прозорі,

Та все ж, це лиш мрії в думках.

Десь там, є та сутність, що снилась не раз,

Десь навіть там жевріє воля, або ж і коса,

Та певно це пошук, з поміж тисячі трас,

Хоч поруч давно вже, причаїлась краса.