Між двох світів

Між двох світів

Усе навколо потроху згасає,

У серцях людей уже віри немає.

Не чути навколо дзвінких сподівань,

Лише барви чужі для марних чекань.

Лунають спогади про минулі часи,

Коли за вікном не ревли сирени,

Коли у дворі чувся сміх дітлахів,

А ніч була часом для зірок і снів.

Чекали коханих з футболу під свист,

А зараз — лиш дзвінка від рідних,,

Щоб серце не билось у розпачі й муках,

Бо можна померти в німій самотині.

Ранковий будильник — молитва, що живий.

Здається, що світ цей став зовсім чужий.

Розмови й новини — лиш шум і слова,

Ти ніби один, і душа ледь жива.

А світ десь живе своїм радісним днем,

Ніхто не поділиться власним вогнем.

У когось війна й канонада сирен,

У когось — лиш сміх і відлуння пісень.

Ми наче прийшли із різних світів:

Вони — із раю, ми — з пекла вогнів,

З місця, де діти знають смак війни,

Де в кожного погляд дорослого.

21.02.26 Мазурик Мар'яна