Обіймати хочеться
0002
Обіймати хочеться,
Наступної миті, лише крик.
Доню пробач, не вберегла тебе:
від крилатих ракет.
Дзвінко сміялися, діти.
Жити лишень починають!
Наступної миті сльози льє, мати.
Бо черевичок шукає, немовляти.
Синку!
Не зможу купити тобі,
... нову машинку!
Бо вкрала ракета,
в мене моє янголятко!!
А світ мовчав!?
НАТО десь далеко скликав.
Хіба зрозуміють живі, мертвих?
Напевно, лиш чутками знову засіють—
Телеканали?
Хто вірить брехні?
Хто правди досі не знає?
Моє янголятко молись за нас—
Бо, ж наші молитви глушить звук сирен.
15 липня 2022
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯