Обіймати хочеться

0002
Публікація: 29.09.2026
Вірш
Завершено

Обіймати хочеться,

Наступної миті, лише крик.

Доню пробач, не вберегла тебе:

від крилатих ракет.

Дзвінко сміялися, діти.

Жити лишень починають!

Наступної миті сльози льє, мати.

Бо черевичок шукає, немовляти.

Синку!

Не зможу купити тобі,

... нову машинку!

Бо вкрала ракета,

в мене моє янголятко!!

А світ мовчав!?

НАТО десь далеко скликав.

Хіба зрозуміють живі, мертвих?

Напевно, лиш чутками знову засіють—

Телеканали?

Хто вірить брехні?

Хто правди досі не знає?

Моє янголятко молись за нас—

Бо, ж наші молитви глушить звук сирен.

15 липня 2022

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі