Муза
Скільки років вже пройшло,
Відколи музи не було?..
Скільки разів намагалась
Натхнення силою гукать...
Коли нарешті напишу
Щось варте мого написання?..
Коли моя муза прийде
І щастя мені принесе?..
Якщо це колись буде,
То я чекати буду.
Якщо цього не буде,
Читати більше буду.
Бо якщо буду читать,
Натхнення з'явиться вмить.
Бо якщо читати радо,
То й муза лине градом.
А якщо читать то осоружно,
То нічого й не прибуде.
А якщо муза прийде,
То писати треба швидше.
Поки вона не втекла
Геть від мене на літак —
У найдальші краї,
Де мене ще не було,
Де збираються такі
Забуті й пильні натхнення,
Що нікому вже не треба.
Бо злінились їхні творці,
Більше музи їм не треба,
Бо натхнення — то таке,
Геть рідке і геть забуте,
Наче тінь у темноті.
Якщо десь буде муза
Прогулюватись у степу,
У місті чи на роботі,
Побачите де завгодно — ловіть!
Пишіть, поки не пішла,
Малюйте те, що принесла!
Така щира сила,
Бо вона єдина,
Може більше не прийти.
Краще на майбутнє
Усе це всім запам'ятать:
Бо якщо пропустиш музу,
То такої більш нема!
Руана Сент
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.