Пес Крим

Розруха, біль, печаль, сльози.

довкола і більше нічого.

Шок, біль, туга

тепер в серці Криму.

Той пес вірний, добрий.

Сидить і сильно плаче

так голосно, що чують всюди

цю тугу розуміють всі.

Він плаче, оплакує своїх.

НЕ розуміє, що такого

зробили його люди.

Вони ж маленькі й беззахисні.

Він сидить і з місця не рушає

вріс в те місце який декілька

годин тому був його домом

де чутно було дитячий сміх.

Він горює за тими кого любив

кого доглядав та оберігав.

Горює, бо не захистив

тих хто був його сім'єю.

Враз і не стало нікого

враз й стерло все, що було.

За, що така участь тим

хто нікому нічого не зробив.

"За, що?" питає пес своїм

нетваринним плачем.

Виє пес й питає тих

хто прислав ту ракету.

"За, що?" питають всі отих

хто це зробив, хто натиснув

ту кнопку хто відправив це ракету?

Для чого вони сіють смерть?

Пес сидить, виє, кричить від болю.

Розруха, уламки, розірвані речі

та воронка у 10 метрів

де був раніше його дім.

Його більше нема,

двору більше нема,

сім'ї більше нема.

Є тільки він і господар

більше нікого...

03.10.22

Написала в згадку про родину яка загинула в Дніпрі від авіа удару де вижив тільки пес.

Сім'я, яка на той момент була вдома складалась з бабусі, мами та двох дітей дівчинка 12 років та хлопчик 8 років.

Ніколи не простимо і не забудемо тих чиє життя забрали вони які думають головою та виконують криваві накази.