у цей день...

у цей день в листопад

у неспокою сад.

дощ на вулиці йде

і шумить, і гуде.

і з розхитаних віт

листя пада у світ -

наче попіл важкий.

краплі дзвонами струн.

і з відлуннями рун

вітер піснею в сад

у цей день в листопад -

сповідь наче той спів

від бурхливих вітрів,

що кружлянням дощів

дістають до душі.

і від сірості хмар

розстелився туман -

непрозорий мов пил

заховав небосхил,

затулив увесь світ

від розхитаних віт.

і печалився сад

у цей день в листопад

за обпалим отим

листям не золотим.

а за брамою вже

сніг зима береже

і сміється, надісь,

від осінніх надій.

і відчутно важкий

її крок льодовий.

тільки зараз якраз

не її нині час -

не ввійти їй у сад

у цей день,

в листопад...

...біля столу стою

каву з чашечки п'ю.

бережуся остуд.

в хаті,

в схові,

отут

поглядаю в вікно

вкотре, знову і знов -

як у відчаю сад

з болю просить порад

і безлистим гіллям

метушився і кляв

від омани та зрад

у цей день

в листопад...

але дощ все іде...

і шумить...

і гуде...