Гай

Гай, вітер, дихання твоє.

О, мій чарівний вітер,

який ти ніжний, теплий,

легкий та неймовірно чарівний.

Який чудовий тихий Гай.

Тут лише ми з тобою.

Нас оточує лише трава,

квіти, дерева та птахи.

Вітер ти мене обіймаєш

своїми легкими руками,

вони такі, що й не відчуваю

їх зовсім на своїх плечах.

Тут ми з тобою немов

у тихому, спокійному

раю де так і хочеться

залишитись тут назавжди.

Так хочу бути тут з тобою

та нікуди не йти до тої

реальності, що оточує

мене у тому іншому світі.

НЕ хочу йти, бо там рутина.

Одне і теж кожен день

усе без змін й так завжди.

Та й самотність ходить

наступаючи на п'яти.

О, мій рідний тихий Гай.

Ти острів тиші, спокою,

тепла, гармонії оазис.

Ти мій рідний дух.

Так хочу бути тут з тобою

бо ти мій мовчазний

коханець, який приходить

до мене, що ночі у сні.

Гай, о рідний ти мій

порятунок ти, той хто

допомагає мені жити

в реальному житті.

5.11.22