Зміст
  • Тема 1. Білий конверт підписаний в ручну.
  • Тема 2. Не буває маленьких перемог.
  • Тема 3. Чорно білі фотографії їхнього весілля.
  • Тема 4. Пес ткнувся носом в її шоку.
  • Тема дня 5. Світло від єдиної свічки.
  • Тема 6. Найтемніша ніч року
  • Тема 7. Цукерка на ялинці.
  • Тема 8. Останній ковток молока.
  • Тема 9. Цього року мені не потрібні подарунки.
  • Тема 10. Уламок порцелянового чайника.
  • Тема 11. Морська зірка впала з неба
  • Тема 12. Вона була чорною вівцею у родині.
  • 13 Тема. Кришталь, який берегла моя мама
  • Тема 14. Сміх мого дідуся.
  • Тема 15. Тремтіння скла
  • Тема 16. Він з далику впізнав батька.
  • Тема 17. Ми не бачились три роки.
  • Тема 18. Будь слухняною, щоб святий Миколай приніс тобі подаруночок.
  • Тема 19. Вона забула купити хліб.
  • Тема 20. Я вдячна.
  • Тема 21. Три бажання для малечі.
  • Тема 22. Він залишив по собі.
  • Тема 23. Перший раз коли я куштувала мандарини.
  • Тема 24. Свят вечір на моїй вулиці.
  • Тема 25. У подарунок Леся отримала...
  • Тема 26. Вогні ялинки на центральній площі.
  • Тема дня 27. Наступного року я...
  • Тема дня 28. Зачекай трохи й ти його побачиш.
  • Тема дня 29. Цього року я відпускаю.
  • Тема 30. Цей рік буде інакшим.
  • Тема 31. Останній день року.
  • Кінець
  • Тема 26. Вогні ялинки на центральній площі.

      О, як тут затишно. 

    Вулиця, гомін, повітря наповнене різними ароматами та музикою. Чутно, як тут одночасно розмовляє велика кількість людей. Й всі намагаються зробити пам'ятне фото біля ялинки яка сяє так гарно й красиво. В цей час якось тяжко радіти тому, що відбувається, але то треба робити показувати ворогам, що навіть так здаватись ніхто не збирається. 

    Ой, якось тут холодно хоча й затишно. Я не з тих хто любить холод, й не з тих хто любить натовп, але все-таки, атмосфера тут хороша. 

     - Таню не стій тут, а то тебе можуть збити. Краще ходімо я тобі покажу місце де ще краще й тобі сподобається, адже там тепло, тихо, й людей дуже мало. 

    З моїх думок мене висмикнула сестра Лена вона не любить коли до неї говорять Олена. То й правильно своє ім'я треба відчувати. 

      Ми пішли з нею вулицею наповненою натовпом і юркнули в один із поворотів, а там пройшли через скляні двері й пішли до ліфта. Вона дійсно мати рацію тут дійсно тепло, тихо, лише ледь - ледь чутно музику яка грає. Натиснувши на кнопку ліфта. Чесно кажучи я навіть не подивилась що то за поверх я знову була у своїх думках, з них вона мене висмикнула.

    - Ти знову десь. Ходімо щось покажу. - Посміхнувшись мені, потягнула мене за куртку. 

     Ми вийшли на терасу тут, що правда було прохолодно дмухав сильний вітер, але було людей й вигляд був просто чарівний, адже перед нами виднілись вогні ялинки, яка стоїть на центральній площі....

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.