Марафон коротких історій

Серет сильного темного мороку можна знайти той вогник який сяє у вікні розбомбленого будинку де й досі є життя. 

............

На вулиці зима. Все довкола вказує на це. На екрані телефону можна побачити скільки градусів за вікном, на самій вулиці лежить білий пухнастий сніг. Місцями він є місцями його нема вже підтанув трохи. 

 Стоячи біля вікна з чашкою смачного чаю зробленого на травах. Жіноча статура вкутана в плед дивиться в на будинки, які оповиті темрявою. На вулиці немає світла не горять вуличні ліхтарі й не їздять машини виникає відчуття наче це найтемніша ніч з усіх, що вона бачила, але ні. Ось буквально за годинку настане новий ранок у вікнах потроху запалюватимуться свічки в деяких домашні ліхтарики. Світла поки нема та його не буде вмикання по графіку ще не скоро. Скоро цей вулик, це місто знову почне свій невпинний рух і сяєте ме світлом яке йтиме від сердець людей, які все роблять за ради того, щоб пітьма, тотальне зло щезло з цієї землі.