Сампо

Місцеві називають цю пору року Talvi – зима по-нашому.

Сніг вирує, немов скажений, осліплює все довкола. Падає, повертається та летить на тебе, заморожує твої руки й щоки. Хаос. Великий білий хаос.

Небо набуває сірого кольору, за лісами вже видно блискавки – це громовержець Укко вийшов на прогулянку.

І посеред цього хаосу, на ділянці, обмеженої ялинками, сидить людина. Шаман. Сніг обліпив його срібну бороду, а його очі були закриті.

Шаман неквапливо повернув угору голову та витер сніг з очей.

Він дивився на того, хто створив цей вихор, на свого вчителя та наставника – на громовержця Укко.

- Укко, той Творець Небесний, сам ти, Укко, відокремив воду ти від неба, розділив воду з сушею…

Стрімкий потік світла вдарив об землю поруч зі старцем, але той не ворухнувся і продовжив шепотіти.

Громовержець почув слова шамана.

Вмить все затихло. Все. Затихло. Хіба що сніг почав кружляти, немов тендітна балерина.

В очах старця відобразилося чисте чорне небо, яке ніби огороджувалося верхівками зелених ялинок. Прекрасне небо, що мерехтить зеленими, синіми та червоними смугами Полярного сяйва...