Корпоративна Етика

Конгломерат Чикаго

18 вересня

09:00 ранку

Сектор компанії SHARK.CORP.

офісний штаб корпорації, вежа SHARK.CORP.

Усі оперативники «дев'яток» швидко йшли на поправку і навіть змогли повернутися до обов'язкових тренувань. Кожен оперативник, незважаючи на наявність модифікацій, повинен (а за фактом – вимушений) був утримувати своє органічне тіло в ідеальній фізичній формі. Ті, хто покладався лише на переваги поліпшень, швидко осягали катастрофічні наслідки цієї помилки. Для ефективного використання імплантів потрібно сильне і витривале тіло, готове до навантажень кровоносної системи, серцево-легеневої діяльності, м'язової тканини. І навпаки, поява надмірних жирових прошарків, надмірної ваги, в'язкості крові призводила до розсинхронізації та збоїв у взаємодії імплантів та органічних тканин, травм, нагноєнню в місцях сполук, некрозу.

Аліса, після короткого реабілітаційного періоду вже намотувала кілометри на біговій доріжці, а Джинн звикав до нових імплантів – на щастя, розряд струму не пошкодив нервових закінчень, і хакер знову міг працювати із сенсорними деками. Бомані вкотре підтвердив статус «танку» - непрошибаного, міцного та надійного: Родрігез оклигав навіть без допомоги медиків корпорації.

Тієї злощасної ночі, коли «дев'ятки» гучно евакуювалися з об'єкта CYBERTECH., Сайрус Крід тримав відповідь перед керівництвом корпорації. Сам він охарактеризував операцію як «провально успішну», але подібні фразеологізми були не до смаку Генеральному директору SHARK.CORP.

Тепер, коли стан Аліси дозволив витягти з її підсвідомості інформацію, яку дівчина зчитала з баз даних CYBERTECH., Сайруса викликали для повторного звіту.

Крід стояв у розкішному кабінеті Генерального Директора корпорації, спостерігаючи, як невисока людина в ідеально скроєному діловому костюмі, з-під піджака якого вже випирало невелике черевце, переглядає аркуші роздруківок, водночас граючи ножем у правій долоні. Не канцелярським ножиком, для розкриття конвертів або різання паперу – мисливським ножем з великим блискучим клинком, прикрашеним гравіюванням вовка, що біжить. Кругла печатка-перстень на мізинці Генерального Директора виблискувала в променях електричного світла, гармоніюючи з матовим блиском леза.

Кожен переглянутий лист тут же падав у сміттєспалювальник. Інформація, витягнута з підсвідомості Аліси Сінклер, була настільки цінною, що одночасно існував лише один суворо засекречений цифровий екземпляр, а будь-які копії знищувалися відразу після прочитання.

Закінчивши, Генеральний директор відкинувся на спинку крісла, задумливо постукуючи кінчиками пальців по площині клинка. Крід терпляче чекав.

Інформація, здобута «дев'ятками», була безпрецедентною.

Головним активом будь-якої корпорації були не виробничі потужності і приватні армії модифікованих оперативників. Найціннішим ресурсом були прості люди – роботяги, які стояли біля збірних конвеєрів, клерки, які розбирали тони паперів і цифрових документів, звичайні рядові службовці, без яких неможлива робота жодної високоорганізованої складної структури.

Навіть силові операції корпоративних воєн намагалися проводити так, щоби не призвести до випадкових жертв серед населення.

Зазвичай, спеціалісти мешкали у секторах міста, зайнятих корпораціями, на які вони працювали. Робочі квартали перемежовувалися спальними районами та центрами культурного відпочинку, а самі корпорації стежили за тим, щоб у підконтрольних секторах не бракувало зручного житла та розваг. У тому випадку, якщо спеціаліста переставали влаштовувати умови праці або проживання, людина могла змінити роботодавця та переїхати в інший сектор міста, під крило корпорації-конкурента.

І ось, у чиюсь голову прийшла зухвала ідея, як зберегти цей цінний ресурс за будь-яких, навіть найнесприятливіших, обставин. Згідно з даними роздруківок, CYBERTECH. розробила та готувалася до бета-тестування психотропних речовин, які планувалося поширювати через водопровідні канали невеликого району у підконтрольному секторі. Речовини, що приймалися разом з водою, провокували хімічні процеси організму, які впливали на головний мозок піддослідного, викликаючи абсолютну патологічну лояльність до роботодавця. Незважаючи на різке погіршення умов та безпеки праці, обмеження медичного обслуговування, зниження якості житлово-комунальних послуг та заробітної плати, підвищення податків та рівня вуличної злочинності, робітничий клас мав залишатися фанатично відданим.

Розробка та впровадження подібних речовин було грубим та цинічним порушенням негласного закону корпоративної етики, одного з небагатьох, який дотримувався неухильно. Корпорації, викриті в таких діях, знищувалися стрімко та безжально. Усі гравці глобального ринку об'єднувалися, щоб звалити одного, навіть найбільшого, аутсайдера та обглинути його тіло до кісток.

В одну коротку, привабливу мить, Генеральному Директору SHARK.CORP хотілося викинути наявну інформацію у вільний доступ, першому завдати удару, відхопивши шматок пожирніше, а потім спокійно спостерігати, як зграя хижаків рве CYBERTECH. на частини, добиваючи жертву.

Але на вершину корпоративного правління піднімалися люди, непідвладні імпульсивним поривам. Директор SHARK.CORP знав, що CYBERTECH., досить невелика корпорація, не мала необхідних ресурсів, щоб провести подібну розробку самостійно. Швидше за все, CYBERTECH. є негласною дочірньою структурою когось більшого і могутнього, і невідомо як поведеться материнська компанія – зачаїться в тіні, перечікуючи бурю, або вдарить у відповідь.

Ким би він не був, супротивник напевно мав великі активи і непохитну самовпевненість, що робило його подвійно небезпечним.

– Зробимо так, – клинок повернувся вістрям у бік Кріда, підкреслюючи слова Генерального Директора (і, незважаючи на відверту безглуздість ситуації, ніж цілком природно виглядав у руці бізнесмена), – перевір нашу обороноздатність ретельно. Після цього організуй збір розвідданих від усіх наших агентів: мене цікавить, хто наводив довідки по CYBERTECH. останнім часом. Як тільки отримаємо більше інформації, я вирішу, що з цим робити, – погляд Директора ковзнув по утилізатору, до якого відправилася роздруківка.

Зрозуміло, в умовах, коли противник невідомий, доцільніше було злити дані щодо роздруківок у ЗМІ та піти в глуху оборону, підготувавшись до можливих наслідків. Але бізнес вимагав не лише обережності, а й ризику.

Крід кивнув і рушив виконувати розпорядження.

– І, Сайрусе, – зупинив оперативника Генеральний Директор, – ніяких більше "провальних успіхів".

Конгломерат Чикаго

19 вересня

07:30 ранку

Сектор компанії SHARK.CORP.

Виконуючи розпорядження Генерального директора, Крід активував мережу інформаторів, до якої входили десятки людей, від комунальних прибиральників до співробітників великих ЗМІ конгломерату. Все, що можна було дізнатися за допомогою промислового шпигунства, підкупу та шантажу стікалося до аналітиків розвід-відділу SHARK.CORP, які готували свої звіти з тригодинними інтервалами. Проте, Крід з досвіду знав, що найцінніші крихти інформації можна видобути просто вчасно опинившись у потрібному місці й уважно слухаючи.

Кожна корпорація регулярно оновлювала кодекси безпеки, в яких попереджала співробітників про неприпустимість обговорення службових тем поза робочим місцем, про ризики розголошення комерційних таємниць та секретів. При цьому, незважаючи на всі заходи, завжди існував певний відсоток ненавмисного витоку інформації внаслідок необережності або недбалості. Недосвідчені клерки могли дозволити собі коротку ділову розмову за кухлем пива в барі, або випадкову фразу по комунікатору в таксі. Кожне таке необережне слово чуйно ловили маленькі «невидимі» люди – водії, прибиральники, офіціанти та бармени.

Черговий звіт надійшов на персональний комунікатор командира «дев'яток», коли той сидів за штурвалом приватного флаєра, прямуючи до штаб-квартири SHARK.CORP. Передавши керування автопілоту, Крід вивів повідомлення на лобове скло перед собою. Задумливо чухаючи неголену щоку, Сайрус вчитувався в рядки звіту.

На жаль, на даний момент мети збору даних досягнуто не було. Ніхто не виявляв зайвого інтересу до CYBERTECH. після скоєного нальоту, і ніхто не наводив більше довідок, бажаючи дізнатися подробиці, про які мовчали або не знали ЗМІ. Проте спливли інші цікаві деталі. Зокрема, кадрова плинність серед менеджерів середніх ланок, яка сталася в короткий період відразу після нальоту. Те, що в результаті рейду «дев'яток» був замінений керуючий склад CYBERTECH, що скомпрометував себе, було цілком очікувано, але не заміна кількох дрібних сошок. Це було незвичайно, і Сайрус почав читати уважніше.

За більш скрупульозного розслідування розвід-аналітиками було з'ясовано, що клерки CYBERTECH. надто жваво обговорювали нещодавні кадрові переміщення, і насамперед – певну особу, яка ініціювала сам процес. Молоді люди безтурботно балакали дорогою з роботи в підземці, надто збуджені, щоб шанувати правила корпоративної безпеки. Уривок розмови підслухав станційний доглядач, який погодився обміняти інформацію на гроші. На жаль, детальний опис тієї самої особи відновити не вдалося, оскільки найчастішим епітетом, яким користувалися клерки при її згадуванні в розмові, був лаконічний: «стерво». Самих клерків теж можна було не шукати для уточнення інформації, оскільки їх «звільнили» в дусі корпоративної етики, як тільки в CYBERTECH. дізналися про витік.

Крід прикро поморщився: було очевидно, що таємниче «стерво» – резидент материнської структури CYBERTECH., її ідентифікація стала б першою ниточкою до її роботодавців.

Тим часом звіт містив і іншу цікаву інформацію: хтось почав обережний збір даних по SHARK.CORP. Це було в порядку речей, корпорації постійно перевіряли одне одного на слабину в обороні, вичікуючи зручного моменту для атаки (як і вчинила SHARK.CORP з CYBERTECH.). Але, враховуючи останні події, такий збіг змусив підозрілість Сайруса різко підняти оберти – не виключено, що невідомий противник знайде їх раніше, ніж вони його.

Або вже знайшов. Наступні рядки повідомлення змусили Кріда впитися поглядом у скло. Після коротких миттєвостей перетравлення інформації, Сайрус чіткими швидкими рухами вбив у навігаційний комп'ютер нові координати, одночасно запитуючи екстрену зміну повітряного коридору.

Вийшовши з душу, Аліса Сінклер одразу відчула в апартаментах чужу присутність. Аліса досконало знала своє житло, і будь-яку зміну відчувала просто шкірою. У апартаментах хтось був.

Зірвавши рушник, Сінклер відкинула його убік, залишившись повністю оголеною. Активувавши нанітів, дівчина перейшла в режим стелс. Швидко змінивши позицію, Сінклер озирнулася. Вона уважно і швидко вивчала кожен метр навколишнього простору, ніби перебувала на ворожій території. Безпосередніх загроз видно не було, але інстинкти досвідченого оперативника буквально кричали про небезпеку.

«Прокачавши» ситуацію, Аліса дійшла висновку, що противник, що причаївся, має аналогічний засіб камуфляжу. Якщо ворог одягнений у повний комплект, він має перевагу, оскільки без свого костюма Аліса була вразливіша: тепло її тіла та супутні шуми, можуть бути уловлені чутливими сканерами противника. На боці Аліси було абсолютне знання території та планування апартаментів. При цьому, незалежно від позитивних і негативних факторів, ситуація була не тільки небезпечною, але й максимально дивною, оскільки бій між невидимками був концептуально неможливий, або, в кращому разі, вкрай складним.

Вступати в бійку на таких умовах Аліса не збиралася. За її спиною був журнальний столик, на якому лежав персональний комунікатор. Варто надіслати сигнал тривоги і за кілька хвилин вся команда «дев'яток» прибуде на допомогу разом із загоном СБ корпорації.

Аліса почала обережно відступати вглиб вітальні, м'яко торкаючись босими ступнями підлоги. Вона встигла зробити кілька кроків, коли жорсткий удар у груди відкинув її назад. Аліса насилу встояла, намагаючись відновити дихання, але тут же була збита з ніг підсіканням. Впавши спиною на столик, Аліса перекинула його на підлогу, комунікатор відлетів убік. Перекотившись, Аліса схопилася на ноги, провівши в порожнечу перед собою серію ударів, намагаючись відмахнутися від невидимого супротивника. Тіло реагувало саме, підкоряючись доктринам багатогодинних тренувань. Розірвавши, як їй здалося, дистанцію з противником, дівчина колесом пішла у бік комунікатора, що валявся долі ниць. Підхопивши прилад, Аліса ледве встигла торкнутися кнопки виклику, як їй на голову обрушився нищівний удар. Втративши свідомість, Синклер впала на підлогу, її імпланти перейшли в нейтральний режим, зробивши дівчину знову видимою у візуальному спектрі.

Над розпростертим оголеним тілом із порожнечі виявилася інша постать. Карен Брасс, у облягаючому маскувальному комбезі, зміряла переможену супротивницю поблажливим поглядом. Підібравши комунікатор, Карен натиснула кнопку, відправивши сигнал тривоги і кинула прилад на підлогу.

Фігура блондинки пішла піксельною брижами, знову розчиняючись у повітрі.