Корпоративна Етика

Брасс опам'яталася в палаті відновної терапії і не відчула зовсім ніяких змін у тілі. Дублююча нервова система зовсім не відчувалася і ніяк не проявляла себе. Дівчина обережно поворухнулася, тіло озвалася з природною легкістю, зі звичними тактильними відчуттями. Карен розуміла, що й не повинна відчувати жодних сторонніх чи незнайомих відчуттів, і її дії були скоріше рефлексами.

У палату заглянув Такеші Кітано:

– Доброго ранку, Брасс-сан, – привітався він. На відміну від багатьох своїх співвітчизників, сивий хірург дозволяв собі прояв емоцій у спілкуванні з гайдзіном*, як наприклад, у вигляді веселих іскорок, що танцювали в очах.

– Як ви себе почуваєте?

– Дякую, лікарю, чудово.

– Що ж, бадьорий пацієнт – здоровий пацієнт, – Кітано коротко засміявся вухаючим совиним сміхом, – у такому разі, Ви не заперечуватимете проти невеликого тренування?

Карен вислизнула з-під простирадла і стала натягувати на оголене тіло трико з безліччю вбудованих сенсорів і датчиків. Кітано навіть не подумав відвернутися, а Карен не спало на думку соромитися. Така дрібниця як збентеження була чужа професіоналам.

Вони пройшли у спеціально обладнаний спортивний полігон, де наступні вісім годин Карен виконувала програму фізичних вправ, спарингів, управління тренажерами різних видів транспорту, плавання, занять зі стрільби, гімнастики та художньої хореографії, з короткими перервами на прийом їжі та статичного відпочинку, а сенсори та датчики скрупульозно реєстрували всі реакції її тіла на фізичне навантаження, зовнішні подразники, швидкість реакції, координацію, кардіоритм, больовий поріг, перепади температур, підвищення та зниження рівня цукру в крові, концентрацію молочної кислоти у м'язах та десятки інших.

Протягом тренування, Карен неодноразово використовувала кібер-імпланти, і щоразу це навіть не вимагало будь-якої концентрації: природне, відпрацьоване сотнями тренувань, мікроскорочення м'язів, що активує та деактивує той чи інший імплант.

Комп'ютер лабораторії приймав данні датчиків, обробляв та надсилав результати на планшет Кітано. Після закінчення так званого тренування, Такеші звернувся до Карен, не відриваючись від рядків повідомлень на екрані:

– За попередніми даними можу повідомити Вам, що Ви здорова та спортивна дівчина, – хірург знову завухав своїм совиним сміхом, – а також, що відторгнення імпланту не зазначено. Ваша природна нервова система працює без будь-яких збоїв і не конфліктує з дублем. Для остаточних висновків будуть потрібні подальші аналізи та спостереження, а поки що я залишаю Вас для підготовки до другої фази.

Полігон спорожнів, а Карен вмостилася на мат у позі лотоса, і, вирівнявши дихання, постаралася відхреститися від сущого. Як висококласний боєць, вона досконало володіла власним тілом, скрупульозно вивчивши його та регулярно відточуючи свої здібності. Те, що її нинішні роботодавці називали технікою медитації, Карен воліла називати концентрацією.

Деякий час вона не відчувала нічого крім свого спокійного дихання. Потім, на глибинному гіперсенсорному рівні сприйняття, шар за шаром, вона почала «інвентаризацію»: цілісна структура скелета, сухожилля та зв'язки, кожен орган та кожен м'яз. Вона кристально ясно відчувала наявність всіх кібер-імплантів у своєму тілі – лез у руках, штучної лінзи в лівому оці, фільтрів у носових пазухах, додаткових клапанів у легенях.

І, тепер, вона відчувала саван: механічні пелюстки вздовж усього хребетного стовпа, від яких тяглися невральні нитки.

Основною несумісності різнорідних імплантів було перенавантаження нервової системи носія. Тригером активації імплантів слугувало мікроскорочення певної групи м'язів або контрольована хімічна реакція організму на зовнішній/емоційний збудник. Активація та використання імплантів неминуче спричиняла реакцію організму та нервової системи носія. Враховуючи, що кібер і нано імпланти мали принципово різний вплив на організм, спроби їхньої комбінації призводили до сумнозвісних наслідків.

Для використання нових поліпшень Карен мавла навчитися «перемикатися» з основної системи на дубль і назад, а також працювати з ними одночасно. Основна нервова система мала керувати кібер-імплантами агента, а той час як «саван» відповідав за нанітів.

Карен уявила собі «саван» у всіх подробицях, концентруючись на зв'язку імпланту, головного та спинного мозку. У випадку з дублем активація нанітів відбувалася і складніше та простіше одночасно. Мозковий імпульс, що передавався невральними нитками імпланта, мав впливати на нанітів безпосередньо, минаючи синапси. Складність полягала лише у процесі «перемикання».

Після години напруженої роботи Карен вирішила, що готова до наступного етапу.

Піднявшись і зайнявши стійку позицію, дівчина сконцентрувалася на «підключенні» савану, і активувала нанітів ... але нічого не сталося. У багатьох однополярних панелях, встановлених по периметру полігону, вона все ще бачила власне відображення. Анітрохи не збентежившись прогнозованої невдачі з першого разу, Карен сконцентрувалася на наступній спробі.

Протягом наступних годин світ дівчини стиснувся до меж власного тіла. Раз по разі, вона катувала себе, намагаючись досягти рівноваги між природною та імплантованою нервовими системами. Найменші помилки призводили до спазмування м'язів, спонтанної активації кібер-імплантів та вкрай болючих спроб власного тіла заблокувати їхню роботу.

Зрештою, на полігон увірвався Кітано, стурбований показниками біодатчиків в костюмі Карен, з вимогою припинити тренування. На спроби Карен заперечувати, Такеші ввічливо, але непохитно заявив, що у разі її непокори, він буде змушений залучити фахівців служби безпеки корпорації. Цього разу хірург не посміхався і не жартував, і Брасс довелося поступитися, хоч і не через загрозу (яка зовсім не була порожнім звуком). Як тільки Кітано перервав тренування, Карен відчула, наскільки вона виснажена морально та фізично. Все її тіло було вкрите потім і тремтіло від важкого м'язового навантаження; кровоносні судини у лівому оці луснули; на руках і долонях залишилася синці від грубої активації та деактивації лез; кров була перенасичена киснем від гіпервентиляції легень. І все це заради сумнівного успіху часткової активації та дуже короткочасної роботи нанітів.

Наступного ранку Карен прокинулася повністю відновленою завдяки лікарському мистецтву Кітано та чудодійним мед-препаратам Takahashi-INDUSTRIES. Зібравшись, вона знову вирушила на полігон.

Дівчина мала намір продовжити тренування доти, доки не досягне необхідних результатів, а супутній ризик сприймала як належне. Значення мало насамперед успішно виконане завдання.

Полігон зустрів її незвичною порожнечею і тишею, лише пара техніків вдалині налаштовувала системи смуги перешкод.

– Кон'нічіва, Брасс-сан, – пролунав від дверей ввічливий і абсолютно холодний голос.

Обернувшись, Карен зустрілася поглядом із темними очима Сато Такахасі – єдиного у світі носія повноцінної версії «блакитного саванну». У закритому клановому співтоваристві родини Такахасі, Сато був унікальним винятком. Єдиний син Акіхіро Такахасі, він мав згодом успадкувати трон Takahashi-INDUSTRIES, але трапилася трагедія. Клани Якудза вели війну не лише на глобальному ринку. Рідко, розбіжності, що виникли, вирішувалися старими, перевіреними часом, засобами: диверсіями, вбивствами, знищенням власності конкурентів. Флаєр Сато був збитий керованою ракетою. Молода людина вижила виключно дивом, і поняття «вижив» виявилося досить умовним. Коли рятувальна команда доставила його до мед-центру корпорації, мозок Сато знаходився в глибокій комі, а тіло було покалічене. Зламана оболонка, в якій ледь тепліло життя, була слабкою тінню колишнього Сато Такахасі – молодої та сильної людини. Дивовижний талант Такеші Кітано врятував мозок, відновив обличчя та частину грудини, проте решта тіла відновленню не підлягала. Такахасі-старший надто любив сина, і прийняв дуже сумнівне рішення: Сато створили нове тіло, з металу та кібер-схем.

Зазвичай, процес модифікації органічного тіла є поступовим, з необхідними тренуваннями носія та періодами адаптації. Сато був цього позбавлений. Він отримав надмірний процент вдосконалень просто одразу, але не мав необхідних навичок та часу звикнути до них. Рухи механічних кінцівок були незграбними та смиканими, нескоординованими. З новим тілом він був таким же безпорадним, ніби залишався прикутим до лікарняного ліжка. І тоді, технічний геній Мінору Мітсумі винайшов «блакитний саван». Кібернетичну модель нервової системи, що дозволила керувати механічним тілом з легкістю і єством звичайної людини. Втім, саван не вирішив інших глобальних проблем.

Споконвічними клановими традиціями категорично не віталися будь-які поліпшення та модифікації співробітників керівного складу корпорації. Вважалося, що через відчуття сили та могутності, які набував носій імплантів, він ставав надто самовпевненим для тверезого та виваженого управління бізнесом. А Сато Такахасі, з моменту свого переродження, став, по суті, абсолютним модом, ступінь поліпшень якого становила практично 100%.

Іншою проблемою стали напади депресивно-маніакального психозу. Сато гостро усвідомлював свою нелюдяність і все те, що втратив: крах амбіцій у майбутньому корпорації, не кажучи вже про такі банальні речі, як ласка жінки чи задоволення від смачної їжі. Можливості його нового тіла – десятикратна сила і швидкість, не заміняли простих радощів, і, навпаки, робили спалахи гніву смертельно небезпечними для оточуючих.

Як тільки він освоївся, Сато особисто очолив каральний загін і з витонченою жорстокістю розправився з усіма відповідальними за замах на його життя. Конкуруючий клан було знищено, а його фінансові структури поглинені Takahashi-INDUSTRIES.

З того часу про Сато говорили, що він буває щасливий, лише коли вбиває ворогів, чи то на полі битви, чи на тренувальному полігоні, або ж у багатогодинних медитативних трансах, завдяки яким його душа ненадовго набувала спокою та рівноваги.

Все це промайнуло в голові Карен за кілька миттєвостей, що вона дивилася в темні очі Сато Такахасі.

– Я чув, що Ви пройшли модифікацію Брасс-сан, яка чудово доповнює Ваші бойові якості. Окажіть мені честь невеликим спарингом?

Навіть якщо менша половина з усього, що чула Карен, була правдою, погоджуватися на спаринг із Сато Такахасі міг лише потенційний самогубець.

– На жаль, Такахасі-сан, модифікація поки що не працює належним чином. Боюся, я докладаю недостатньо зусиль для гідного спаринг-партнера.

Сато зміряв її холодним поглядом. Затягнутий у чорне кімоно, він зовсім не створював враження «мода»: метал і шестерні були приховані під синтешкірою, так що зовні Сато був невідмінним від звичайної людини.

– Дозвольте мені допомогти вам, Брасс-сан. Наскільки я знаю, Ви не практикуєте медитацію, проте освічена людина завжди може знайти в душі та розумі місце для чогось нового.

Карен обережно кивнула. Сато плавно наблизився до неї, моторика його рухів була текучою і граційною, і навіть гострий слух Карен не вловив шуму роботи сервоприводів.

Сівши в позу лотоса, Сато жестом запропонував Карен зайняти місце навпроти. Тихим, рівним голосом, він почав оповідати про первинні постулати медитації.

Через сім годин Карен пружно піднялася на ноги. Тіло її переповнювала енергія, а душу – впевненість. Повернувшись до однополярної панелі, Карен спостерігала, як її тіло піксельно «розчиняється» у видимому спектрі, і навіть покращений зір не дозволив побачити власну зловісну усмішку.