Сум
100115
Іноді, коли я відчуваю твій сум,
Хочу втекти з цього місця назавжди.
Знаходячись в полоні нав'язливих дум,
Хочеться почути частинку правди.
Ти вбиваєш своїми словами,
Які залишаються в моїй голові.
Але я знаю тепер що робити ночами,
Коли з вікна видно лише ліхтарі.
Я розумію, що все сказане було несерйозно,
Але все ж це залишило слід,
Який згодом відіб'ється морозно
У той самий, начебто звичайний обід.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯