Зелені "друзі" відьми Тамари

Медсестра Ніна повернулася до кабінету й сіла за стіл навпроти лікарки.

– Там у коридорі в черзі до нас сидить дивна жінка. Вона у себе на колінах тримає вазон зі столітником.

– То цікавий столітник. Думаю, що ту жінку відразу кладемо на стаціонар, а на завтра її можна до операції готувати. – Лікарка загадково посміхнулася.

– Тетяно Юріївно, я з вами вже місяць працюю, але дар пророцтва у вас спостерігаю вперше.

– Ніно, я тобі більше скажу. Той столітник і в операційній під час операції стояти буде.

– Оце вже зовсім зацікавили. Розкажете? – Ніна відклала писанину і зацікавлено нахилилася до лікарки.

– Якщо це той столітник, про який я думаю, то нині до нас завітала мешканка села Рудні. А столітник той, у їхньому селі, як перехідний амулет для небезпечно хворих. Він гарантує вдалий перебіг майбутньої операції. Вперше, для того щоб його із собою в операційну взяти, пацієнтка спочатку мені хабаря пропонувала, а потім, коли я їй відмовила, стала в позу і відмовилася від операції. Їй уже пізно було їхати в іншу лікарню, і, щоб її не втратити, я погодилася. За легендою, цей дивний столітник підтримує життєві сили й робить результати операції максимально вдалими. Я тоді ані грама не пошкодувала, що погодилася на застосування того амулета. Пацієнтка залишилася жива й здорова, а я після того випадку неначе на світ народилася. Це містика якась. Під час операції мені в голову цікаві рішення приходили, і я впевнено їх застосовувала на практиці, бо звідкись знала, що все роблю правильно. Я потім переглянула відеозапис. Я навіть скальпель під іншим кутом тримала. А коли зашивала, вирішила трохи відхилитися від норми й тепер лише тим новим швом і користуюся. У нас у лікарні багато таких казок ходить. Як будеш асистентом на операції, то матимеш можливість побачити одну з причин їхнього виникнення. І таких операцій я провела вже три. Але досить про езотерику. Клич першого пацієнта. Обідня перерва скінчилася.