Стрибок в Безодню.

2121 Загально Галактичний Рік

2331 рік по земному календарю.

Другий Обрій Колоній.

Східний коридор. Магістральна планета Нова Кріт.

Сергій не любив свою роботу. Формально він астронавт. Але справжні астронавти дивляться на нього, як на чергового планетника. А для мешканців рідної планети він черговий пришелепкуватий зіркоход. Так, він підіймається в Космос на роботу і вживає комплекс захисних медикаментів. Від яких його шкіра вже почала характерного бліднути. Космічна засмага попередніх поколінь, а разом з нею рак шкіри чи очей, Сергію не загрожує. Так, внизу у гравітаційному колодязі планети його з головою видають і шкіра, і вразливість до яскравого світла, і шаркаюча хода, набута від магнітних чоботів. Але тут у магістральному світі він лише один з тисяч сервісних гвинтиків економічної машини. Невдаха, що дряпається на орбіту замість того, аби влаштуватись на нормальну роботу в офіс.

Для планетарних пацюків - гліномісів - він фронтірник. Чи хомастер, принизливе скорочення від Хомо Астерос. Насправді ж, Сергію ніколи не ставало духу вийти за магнітосферу планети та полетіти бодай до планет периферії. Не кажучи вже про справжній трансзірковий переліт. Сергій, звісно, киває на те, що то лікарі йому заборонили, бо він не переживе стрибок. Але ні, він і тут невдаха. В одну соту відсотка людей з телепатичними здібностями Сергій не входить. Та, чесно кажучи, він і не намагався шукати кращої долі. З рештою, з його робочого місця теж можна бачити обидва сонця без вуалі атмосфери. Чи милуватись блакитною кулькою Нового Кріта у сотні кілометрів під внизу. Сергій - старший інженер утилізаційної бригади. І заробляє тим, що ріже старі кораблі на металобрухт. Не найпопулярніша робота у Всесвіті. Проте на хліб вистачає.

Човник плавно увійшов у гравітаційне поле станції та з м’яким поштовхом приєднався до стикувального коридору. Сергій підхопив рюкзак та поплентався до виходу. Приклав магнітну картку до реєстратора та покрокував до офісу. Починається його місячна вахта.

- Макс, ти вже тут? - Запитав він, побачивши підлеглого на робочому місці.

- Так, - кивнув той. - Прилетів вечірнім рейсом.

Сергій кинув рюкзак на продавлений диван поруч зі згорненим спальником та запитав:

- Знов з Джесікою посрались?

- Є таке… - протягнув Мак, розминаючи затікшу, після ночі на дивані, шию.

- Ясно, - видихнув Сергій та запитав. - Каву будеш?

От не його діло лізти в особисте життя, коли власне існує хіба що умовно. Тим більше, що попереду чотири тижні, протягом яких вся бригада досхочу перемиє кісточки всім, хто лишився в Колодязі.

- Давай, - кивнув Макс, удаючи байдужість до своїх проблем. - Я вершки нові вчора поцупив. На полиці ліворуч.

- Зіпсуються ж, - вдав обурення Сергій.

- Синтетика не псується. - віджартувався Макс.

Сергій поставив перед другом кухлик з напоєм, який все ж можна було назвати кавою. Хоча Справжній Земній каві він був ну дуже далеким родичем. Та і біс з тим, бадьорить - і добре. Бо сьогодні замислюєшся над тим, наскільки кава це кава. А завтра встрянеш в суперечку наскільки люди ті, хто проходять генетичну терапію для захисту від космічного випромінювання. Чи процедури подовження життя. Хай глиноміси цим ляси точать - в них часу багато. Сергій сьорбнув гіркого гарячого напою та потягнув до себе голографічну панель зі списком суден, що налітались.

- Шо у нас?

- Все пішло по відомій лінії, - видихнув Макс.

- Як, власно, на початку кожної зміни. - посміхнувся Сергій. - Давай подробиці. Раз ти раніше прибув.

- Тобі по черзі чи як воно буде? - уточнив товариш, потягнувшись за кавою.

- Давай по черзі, - протягнув Сергій, прагнучи відтягнути мить початку зміни.

- Треба каталогізувати та поставити в чергу чотири вантажівки, - почав перелічувати Макс. - “Ангола Стар 6”, “Ангола Стар 7”, “Рубінова Зірка 2” та “Тихоход”.

Сергій знайшов імена в таблиці. Всі кораблі були трьох-мільйонниками. Лише “Тихоход” був побудований тягати десять мільйонів тонн вантажу. Рудовоз. Та все одно роботи не багато. Вантажівки працюють важко, і команди їх не жаліють. Не їх корабель - не їх туга. Тож швиденько порізати корпус. Решту гамузом на сортування сміття. Все більш менш пристойне обладнання команда вже згвинтила. Як вони самі жартували: зняти ядро, порізати та в пічку. Виливати нову робочу конячку, яку екіпажі будуть мордувати вахтенним способом.

- Біля “Тихоходу” примітка про інцидент, - звернув увагу Сергій, - що там сталося?

- Ой, - махнув рукою Макс, відкинувшись на кріслі. - Добре, що я вчора припхався. Попередня зміна вже речі збирала, - і коли притягли цю громаду. Екіпаж навіть нормально огляду не чекав. Все квапився швидше забратись.

- Ясна річ, - кивнув Сергій, - їм же тільки за рудні ходки платять.

- Ага. - продовжив Макс, - так ті нехлюї навіть реактор на тихий хід не поставили. Добре, що я пішов перевірити. Ото було б весело, коли хтось вирішив би зняти запобіжники реакторних рейок. Чи просто рубанути пультову. От же ж довбограї.

Сергій кивнув. По технології, при постановці на якір, корабель має загасити реактор. Але старт та зупинка вимагають чимало часу та реакторної маси. Тож екіпажі рудовозів просто переводять їх на мінімальний рівень. Якщо переводять. Виграючи бонусні години по контрактах. З іншого боку, попередня зміна має особисто здавати справи наступній. І звісно перевіряти корабель, коли б він не прийшов. Але нащо, якщо можна полетіти додому на 12 годин раніше?

- Що далі?

- “Кудлань” та “Рожева мрія”. - відповів Макс - Обидві яхточки класу “Зоряна Форель”. “Рожева Мрія” має прийти завтра з ранку. А власникам “Кудланя” Ен вже мізки виносить.

- На предмет? - поцікавився Сергій. Ен була ще тою скалкою в дупі, але якщо Макс сказав, що вона среться з власником корабля. То вже точно сталось щось цікаве.

- Та там родина, що виторговує за свій металобрухт більше, ніж той коштує, - відмахнувся Макс.

- Так чо тоді Ен завелась? - знизав плечима Сергій. - Не наші ж гроші.

Особисті яхти часто ставали членами родини. Про них дбали та ледь не плакали, прощаючись. Особливо там, де на яхту ставили просунутий Штучний Інтелект. Тоді до неї прикипали, як до собаки. Яка ще і розмовляти вміє. І звісно, прощатись з таким членом родини було боляче.

- Та Ен як побачила журнал технічних оглядів, прям спалахнула. - Здригнувся Макс - Вилетіла з кабінету метеором, волаючи, що ті мудлани заплатять як за нову аби ми забрали в утіль їх корито.

- Все так погано?

- Та взагалі швах. - скривився Макс. - Граві-компенсатори стоять не оригінальні й свій ресурс перепрацювали на десять відсотків. Активну зону реактора не оглядали, здається, ніколи. А проводку не міняли з заводу…

- Єдріть. - Перебив Макса Сергій, розуміючи, що список вад буде ще довгим. - Тоді не будемо відволікати Ен. Головне, аби їй стало сил на ту “Рожеву”. Сьогодні з ранку бачив рекламу нових суборбітальних яхт. Гадаю, скоро у нас з тих рибок черга буде.

- Ні, “Рожева” - не той випадок, - похитав головою Макс. - Я доки глянув. Там лист від якогось дідугана, що просить допомогти перегнати яхту. Походу, вона його дружині належала. А він сам на ній навіть ходити не вміє.

- Ясно… - тихо кивнув Сергій. - допоможемо.

- Але всім їм дорога у відстійник - протягнув Макс. - чекати нас за пару місяців. Якщо не довше.

Сергій здивовано озирнувся. Два місяці - чималий строк для автоматизованого демонтажного доку.

- І чим ми будемо займатись увесь цей час?

- Зранку притягли, - кивнув Макс на монітор перед собою. - Три доки від нього відмовились. Ще не встиг занести в реєстр. Лови.

Він зробив жест по монітору. І на голограмі перед Сергієм з’явився новий рядок.

- UEES 21-00291* «Сніговий барс», - урочисто продекламував Макс.

- Крейсер, - важко видихнув Сергій.

- Еге ж. Крейсер, - підтвердив Максим. - Довбати нам тепер цю броньовану брилу, не передовбати.

/ Книга готується до друку. Продовження шукайте в паперовому форматі. /

---

* Кодування кораблів флотів Землі. Так UEES 21-00291 - де UEES (United Earth Empire Ship) Військовий Корабель Об’єднаної Землі; 21 - клас що відповідає лінійному крейсеру; 00291 - порядковий номер корабля. Для наукових кораблів прийняте позначення UERS(United Earth Research Ship) UECS(United Earth Commercial Ship) Торговельний Корабель Земного Союзу.

** «Вулкан» - апарат для виконання зварювальних робіт у вакуумі та під водою.

*** Ірбіс – інший варіант назви великого хижака родини котячих, що науково зветься Барс сніговий (Panthera uncia), іноді Сніговий леопард.