Армія, переступаючи трупи, рветься в бій

***Твір не має ніякого відношення до війни, яка відбувається зараз. Усі персонажі та події вигадані. Будь-яка схожість з персонажами та подіями випадкова. Слава ЗСУ. Я пам'ятаю дзвін церковний Біля огради, край села, Команди крик і жах безмовний, Де кров розстріляних текла. Я одного забуть не смію, Як умирав він в ту зиму... Йому штиком пробили шию, І з рота вийшов штик йому. Було це зранку, після бою, На білий сніг багряний мак... Юнак поблідлою рукою Схопив кривавий той гостряк... Кругом розстріляні лежали, А він отак і занімів, Неначе смерті чорне жало із горла видерти хотів. (с) Володимир Сюсюра