Я- учениця

100139
Публікація: 18.04.2023
Вірш
Завершено

Я- учениця. В прославлено-чорних кайданах.

Не маю престижів і айсбергів всіх на меті;

Стараюсь не бути у гострих, болючих обрамах,

Щоб гірко й нестерпно не стало в подальшім житті.

Немає в очах самоти, не підкорена владі,

Не хочу я більш уникати життєвих проблем...

Люд мовить серцями, що щирість- великая вада,

Та саме душевна відсутність- одна із дилем.

Я- учениця. Ще досвід малий за плечима,

Можливо, сердечне коріння ще не проросло,

Та бачу душею я те, що не бачать очима-

Таємне, підступне і тихо приховане зло.

Коли я зустрінуся знов із потоками осені,

Коли відгримить на світанні вже сьома гроза,

Зі мною там, поруч, ітиме нескорений досвід,=

А потім летіти ми будем в самі небеса.

Я- учениця. В незвідано-білій картині.

Носитиму в серці пресвітле майбутнє своє.

Врочисто-прославлена, маловідома година

Мені сили духу завжди й перед всім додає.

Болюча розрада не стане мені назаваді.

В душі я носитиму колір пречистого неба.

Не хочу я бути шедевром розхвалення ради,

Не хочу для всіх, але хочу, можливо, для себе...

(квітень 2023 р).

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі