СМЕРТЬ БОЇТЬСЯ МОЛОДИХ

Найбільш солодке те, що не збулося —

саме воно провідує наші самотні сни,

лишаючи разом з невидимим шрамом

на внутрішній стороні серця

якусь нетутешню радість

від цього знання.

Я впевнений, що їй все одно —

що я пишу і навіщо.

З віком зовсім спокійно сприймаєш думку,

що деякі люди присутні в твоєму житті

лиш непевним пунктиром чи віртуально.

Але смерть боїться молодих,

проходячи густими весняними сутінками

повз портові склади,

бурмочучи з докором ніби сама до себе :

— Боїшся — не роби. Робиш — не бійся.

© Максим Солодовник, 2014

(p) Eisenturm, видавець і PR-підтримка, 2014