Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Драма (900)

Сестрі

Моїй старшій покійній сестрі, що завжди мала рішення для будь-якої проблеми. Люблю тебе назавжди, сумуватиму за тобою завжди, це велика втрата для усієї нашої родини.

Ти ховаєшся в холодних туманах,

Серпанком срібним огортаєш

густі чорні вії.

Ти є відблиском сонця у океанах,

Зеленим промінням зітканим

зі своїх мрій.

Ти крокуєш у вічності свого

прекрасного світу,

Залишивши нам реальність та

відлуння страждального «як?».

Ти несла у цей світ просвіту і

тобі не треба було подяк.

Ти сидиш на східцях старої

драбини,

наспівуєш бабусину пісню.

Тебе б не стримали дошки білої

домовини,

Душі твоїй було там занадто тісно.

Ти блукаєш між спогадів то одних,

то інших.

Із попелу наче фенікс зійшла.

Ти книгу мою гортаєш втішно,

Ту, що так і не віддала.

Ти тепер у кожній частині нас —

на сьогодні, на завтра, навічно.

Кажуть рани лікує час,

хай йому грець трагічний.

Краще б він не забирав тебе у нас.

...

Shori No

Зрада

Вона мріяла, кохала і прощала.

А він по ночам з іншою гуляв.

Вона й це пробачала.

І в одну лиш мить,

Усе хотілось їй змінить.

Вона почала думать:

«А нащо він мені?»

Він казав: «Кохаю лиш тебе»,

Але в клубах з іншою сидів. Подружці все розповідала,

А та мовчала.

Мовчала, бо вона – причина розставання

...

Лілія Мандаринка

Я для тебе...

Я для тебе всі вивчу вірші,

Заспіваю всі пісні та оди.

Хоча й знаю — це не треба тобі,

Я ж для тебе — тягар найдорожчий.

Я для тебе з туманів полотно зітку,

Найяснішим сузір'ям прикрашу.

Ти ж цю віру, кремезну, тривку і нову,

Зовсім іншій під ноги розкладеш.

Я для тебе буду маяк у пітьмі —

Буду! — орінтир з орінтирів.

Ти ж й мимохіть не всміхнешся мені,

Не згадаєш ні в бурі, ні в ливні.

Я для тебе не гроб, домовина твоя,

Не могила. Не є і не буду!

Краще вже хвилі, луски Дніпра,

І хмари його пурпурові.

Так, я для тебе сонет напишу.

І баладу. Про ріки і гори!

Так, знаю. Я не для тебе пишу,

Та й мені це вже якось байдуже.

03.09.23

...

Данила Чаглій

Олександра

Олександра

Моя маленька, я пишу тобі листа,

Туди, де ти – щаслива і доросла.

Де наші фото на стіні і у постах,

І знаєш, що життя – це так не просто.

А коли сумно стане – пригадай:

Де ти – дитина, а навкруги гори,

Тримають хмари і рожевий небокрай,

Спостерігаєш, дивлячись угору.

Велосипед чи човен, все одно,

Ти ­– мандрівниця, справжній пілігрім,

Пройшла у шість Каміно де Сант’яго,

Що б не робила, ти захоплена усім.

Пишу і думаю, ну що ж ти за дитя?

Пірнаєш у басейні і пливеш.

Біжиш до мене: Мама, заплети!

І скоро своїм Шляхом вже підеш.

Час, наче захисник, суддя і кат,

Здається, що пройшла лиш одна мить.

Постскриптум: Доню, я тебе люблю!

Підписую, і лиш рука тремтить.

...

Валентина Басан

Наші умови

26 червня 2023 рік.

І цей поцілунок отрута,

Він не значить нічого для нас.

Пручайся та бийся сильніше

Та не здолаєш спокуси підкоритись

Кричи та скигли скільки влізе,

Та давай трохи тихіше.

Бо завітають у гості сусіди.

Дай мені ще п'ять хвилин.

І цей поцілунок наркотик,

Бо ти хочеш більше.

Та по щоках так чи інакше течуть сльози.

Життя йде з тіла повільно.

Кого ти бачиш навколо?

Так звані друзі чи звірі?

Не переймайся, любове.

Галюцинації лиш побічний ефект.

Він скоро мине, і ти помітиш що ми на одинці

Але ти питаєш, де є вони?

Чи врятують з лап моїх?

Кричи, кричи голосніше.

Коли хтось зайде у квартиру

Вони не встигнуть,

Бо я вже піду.

Тепер я все встигну

Чому ти скиглиш далі?

Ти отримав усе що хотів.

Я на заміну взяла зовсім трішки.

Те що тобі й так не потрібне.

Почекаю ще трохи,

Коли тіло буде нерухоме

Я візьму серце собі,

Бо ми були на умовах таких.

...

Maynuta

Театр

Я закохана невиліковно

В оксамитові складки та пил,

В запах гриму, у музику, в риму,

В кожен штрих на картонному тлі.

Я закохана просто невчасно

В м'який шовк й візерунок-жаккард,

У несправжні квітки та сріблясті

Відблиски парчаних плать.

Я закохана міцно й надовго

В гру акторів, в експресію мрій,

В проріз маски, на фоні якої

Висить напис, знайомий до дір.

Я закохана палко й невпинно

У Шекспіра, в гротеск й модернізм.

Я закохана в сцену — даремно,

Та театр це мій храм і дім.

...

Данила Чаглій

Прокинулись, а за вікном - війна.

Якось прокинулись ми всі, 

А за вікном - війна.

Сказали нам: «без паніки».

Та з фронту звістка вже сумна.

Сирени виють, як вовки.

Ми біжимо в підвал,

А дітям скажем: забавки.

Над нами вже обвал.

Чомусь ніхто не йде до нас,

Напевно там біда.

А діти все їдять запас,

Води вже ні сліда.

Та що ж ви робите, скоти,

Хіба вам не шкода?

Нам не достатньо теплоти,

Дитинка ще мала.

Якось прокинемось ми всі, 

А за вікном - весна.

Не буде більше цих сирен,

Лиш пісня пролуна!

...

Квіта Веснівська

Не дивись нагору

Не дивись нагору.

Там нестерпні зорі,

там не знають болю,

там для смертних – страх.

Не дивись нагору.

Там нема кордонів,

там є серп у бога

(бачиш, ясно світить?)

і працює в такт

всемогутнім силам,

що колись вронили,

принесли на крилах

людство в райський сад.

Чи вони забули,

чи забули люди,

як самотньо буде,

коли скисне вічність,

коли прийдуть інші

забирати душі

і ніхто не стане

боронити рай.

Примирись, людино –

більше не дитина.

Не прознаєш задум,

поки сам не станеш

писарем буття.

...

Світланка
16+

Примара

(Сам текст майже не містить розділових знаків – задум автора.)

“Війна” так багато крові в цьому слові

“Війна” так багато криків в цьому слові

“Війна” так багато вогню в цьому слові

В ньому все об'єдналося хиже вороже

Впавши у вигляді ракет на будинки

Й на тих людей

Чиї тіла тепер згнили в землі

В тому слові об'єдналося звучання мерзенних подихів лихих

Що катували вбивали насилували людей

Називаючи себе людьми

Нас - чудовиськами лихими

Тими кого потрібно вбити

Й знищити у тому пекельному вогні

А тоді в що об'єдналися та кров людська?

Вони перетворилися на ту міць силу й дух

Щоб знищити тих чортячих істот

Душі на жаль мертвих людей - у маленьку примару на небі

Що виглядає немов та дитина серед тих білих хмар

І подарував їй Бог можливість бачити

Як звільняють її колишній дім

Як нарешті тікає той ворог

Як нарешті сонце сходить

Й та примара в музиці війни жила

Отримуючи від тих теплих слів нові білі крила

Завдяки тим крилам примара могла летіти по світові

Бачити як йдуть вперед люди

Стоячи проти важких танків та ворожої орди

Стоячи проти тих пекельних ракет

І могла примара нарешті радіти

Отримуючи від Бога дар бачити ту славу народу

Бачити справжню незламність людську

Бачити як підіймається в небо серце те гаряче

Як воно перетворюється на ту мелодію перемоги

Однак в тій мелодії були ноти тих жахливих крил

Головного ворога Бога - мухи

Що і тут літала

Сіючи те гниття страшне у товсті людські руки

Бачила примара як і свої воші крали

Як деякі люди одягали маску “героїв”

Називаючи себе ними

Однак ламалися їхні ліжка від ваги того вкраденого

Що тепер гниє в людській крові власного народу

Довелося примарі в німому крику бачити

Як товсті люди крадуть ще більше

Говорячи про справжній героїзм та славу

І як немає тим вошам діла

До мертвих людей

Вони стали частиною примари

Що відчуває справжній біль

Набагато сильніший

Ніж на початку війни

Бо вона тепер повністю бачить хто є ким

Та яким ідолам вони підкоряються

А від цього ріки крові навкруги ллються

Вони у вигляді глибоких дощів потрапляють на потяги

Які везуть людей якомога далі

Аби не бути в цьому пеклі

Чула примара гниття тієї мелодії

То діти мухи вже почали ламати красу пісні

Перетворюючи її на справжній сором

З якого теж ллється червона кров

Ця червона рідина проклинає людей

Вона ту всю славу жере собі

Перетворюючи її на те прокляття

Що примару вбиває

Воно все вбиває

Бо в цій крові люди бояться бути

Бо в цій крові діти бояться бути

Вони ту примару покинуть

Вони ту пам’ять покинуть

Залишаючи руїни міст могили солдат та дух

Їм слово “Україна” і копійки коштувати не буде

Їх та кров страшна прожене

Коли закінчиться війна

В тій рідині буде примара лежати

Вона згниє в ній

Перетворюючись на страшні жарти

І вся цінність тих людських жертв стане повністю нікчемною

Та рука Бога стане лише звичайним червоним столом

За яким буде сидіти примара муха та Мефістофель

Вони будуть дивитися як ліжка тріскаються

Від важкого золота

Та як всі цінності пам’яті стануть нікчемними

На могилу колишніх солдатів

Завдяки тому вину гіркому

Після перемоги величної

Навіть і віночку ніхто не покладе

За то про славу кричати будуть

Про ті душі на небі

Які згнили

Вони всі на жаль вже встигли згнити.

...

Пан Осадчий

Мрія

тримай мене поруч,тримай мене скрізь

молю тебе,не відпускай...

поглянь ти на мене,прошу,подивись

згадай яким був небокрай

згадай наші миті,відчуй те тепло

згадай як нас гріли обійми

візьми мої руки,піднявши мій тиск

втопи мої внутрішні війни

лікую моє серце,лишай свої шви

і шрами залиш,що на пам'ять

будь завжди поруч,приходь в мої сни

і там мене запах твій манить

всього життя мрія,ти ніби зоря

що світить на мене прям з неба

тримай мою душу,вона вже твоя

проте,я кохаю даремно...

...

Чигвінцев Андрій
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
Ксенія Демиденко "Позитивна дитина"Moonrise Darkness
02.12.2023
Посилання на книгу, яка цього разу стала жертвою мого відгуку: https://arkush.net/book/762 Раніше це ... Детальніше
Істота у дзеркаліDeadNeko & Polska kotka
02.12.2023
Чи варто радіти скарбу, що отримано задарма? Ваш успіх, ціною невдачі іншого. Або ж, все було навпак ... Детальніше
Без "токсік"Ханна Трунова
02.12.2023
✨️Я від самого початку вирішила, що в моїй книзі не буде "токсік" стосунків. На початку історії, зві ... Детальніше
17 розділ "Цвіт Адонісу"!Анастасія Горицвіт
02.12.2023
Ось вже нарешті і 17 розділ "Цвіту Адонісу" є у вільному доступі! Момент перелому, коли долі двох о ... Детальніше
Нова книга Венера Море
02.12.2023
Гаразд, я знову пишу 😇 на цей раз " Жива Історія,, призначена іншій дівчинці в якої так само дцп. Т ... Детальніше
Я купую Аркуш!Бодісон
30.11.2023
Так, сьогодні не 1 квітня, але й ви правильно мене зрозумійте. Коли я бачу круті ідеї та проекти, то ... Детальніше
На Аркуші вже:
8458читачів
83590коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: