Мить щастя

Диво ти моє синьооке,

пропускає серце удар.

Ми не бачилися три роки,

із криниці збігла вода.

Спрагу вуст ніяк не вгамую,

ненаситний погляд очей.

Обійму тебе, зацілую,

щось у грудях щемно пече…

За спиною спогади пекла,

сонцем в очі - день забуття.

Я в твоїх долонях воскресну

з найлютішого небуття!

Вже хвилини наші збігають,

невмолимо цокає час.

З болем корені відриваю…

Грудень.

Потяг.

Бахмут.

Донбас…