Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / Містика (1418)

мариво

«мариво»

ти приходиш уві сні,

мариш тихо, нічне ти сновидіння..

я хочу тебе бачити лиш на коротку мить!

як тут зникає це тихе лиходіння,

я хочу бачити твої діяння,

як ти шукаєш нові сни,

як голову мені дурманиш,

як пускаєш цей солодкий дим,

я так не хочу, тужити за тобою,

а без тебе так боляче мені

ти -моє зловчасне покарання

і я досі не розумію наміри твоїх дій.

лиш плисти з тобою у відчаї, спокуси тьми

та ти лиш дивишся очима,

які мов мариво світлих ночей!

як місяць світить у садку, очей не можу я замкнути, хочу бачити тебе зараз тут,

не поринаючи у зло!

побудь зі мною лиш хвилину !

у цій реальності сумній

відкрийсь мені,

шепни мені на вухо,

хто ти є, чому приходиш

твій аромат, мов скошена трава,

Ця ніч до мене така зла,

частину мене ти забираєш

під місячним сяйвом одну залишаєш

ти для мене лиш загадка

так, дозволь тебе розпізнати

...

мавка

Безтямне

Усе життя читати де Лакло

та раптом опинитися в Парижі.

Шахрай, босяк, злодюга та ракло,

на Благовіщенськім базарі певні брижі.

Емігрувавши, до програми передач

знайти собі скаженого собаку.

Тарасик Бульбочка, таке тобі то бач,

все вусібічно повертає раком.

Як заведеться - спробуй зупини.

Ніхто не взяв, але ж усі під боєм.

Не жінка, а баляда про штани,

нехай на це рушаємо війною.

Сліпоглухий я буду екстрасенс

без рук і ніг, без голови та дрюка.

Як доведеться вам - слова картини руки.

"Почесний легіон". Прекрасний секс.

Жувавши шоколадку "черевик"

я не настільки маю бутерброди,

наскільки я уже до того звик.

Така тобі нечувана порода.

Як Іванов - об"явить - Осадчук

заховану у джунглях антилопу.

Що це було, скажи мені, Європа?

У холодильнику захований продукт.

Мені не грайте, пані, чижик-пижик.

Не побивайся, лікар Геворкян.

Я йшов від річки Сян до річки Сян

і раптом опиняюся в Парижі.

Блукаючи далекими краями

мені назад уже не повернуть.

Нехай уже від ями та до ями

моя непевна пролягає путь.

Наговорив, нічого не сказавши.

Я вас люблю, мадам, і це назавше,

хоча й усе на світі промине

безслідно, наче гроші з портмоне.

...

undyber

Патерик

в небі місяць плаває печальний

кажани співають в небі блюз

я люблю тебе маніякально

божевільно я тебе люблю

мене колють голками болючо

і примушують ковтати аспірин

та мене твоє видіння мучить

і здається: в самоті я не один

голоси я чую повсякчасно

і з тобою вголос говорю

всім давно зі мною все вже ясно

тільки я не знаю, що творю

павуки співають солов’ями

шестиногі люди дріботять

ми з тобою ув одній палаті

будем цілуватись і лежать

я з тобою мов людина інша

я з тобою інший чоловік

за твою любов мене запишуть

в Києво-Печерський Патерик

...

undyber

Доісторична пісенька на чужому весіллі

Ах, тобі хотілося прописки,

А моє кохання непотрібне

До уваги бралося як фактор

Поєднання рівного із рівним.

Ти Печерськ любила та Шулявку.

Телефонна книжка захалявна

Розпухала, начебто вагітна,

Наче коментар до "Бхагават-Гіти".

Ах, над кручами Дніпра залізна баба!

Ах, Шевченко в позі арештанта.

Каблуки твої дзвенять набатом,

Ти красива у джинсових штанях.

Ми ходили разом і стояли.

Тільки все не те, чого потрібно.

І тебе письменники вітали,

Що горілку заїдали хлібом.

І тебе вітали контролери,

І таксисти створювали пробки.

Та Щербицький, що тоді не вмер ще,

Дивувався, що це транспорт робить.

І в кіно квитків не вистачало,

В магазинах хвилювались черги й

Тебе претенденти зустрічали

Поцілунком з "Києвом Вечірнім".

Ах, коли кріпачка, то у місті.

Ах, якщо не вище, то й не далі.

Як горіла ти, хоч звісно, я не містик, -

Наче Богоматір відлітала

До країни, що зоветься Вирій,

Чи у край на Сході, чи на Захід,

Під фатою тиха, наче мрія,

І безплотна, мов не знала спраги.

...

undyber

Помпезне

Колись це мусить ще перерости

у щось значне, велике, вікопомне,

ще стати пристрастю (потуга – в кілотонни),

сяйнути блискавкою,

запалать вогнем

пожеж далеких, миготливим світлом

знання холодних мертвих теорем.

Роздмухає, розплавить біле титло,

мов розбишака, первні розмете

і знов зіставить

у абиякім порядку.

Почнеться так життя моє святе,

що й не впізнаєш:

братку, хто це, братку?

Чи той це тип, що вірш оцей писав,

записника тримавши на долоні?

На фотографії – бандюга з Оболоні.

У тексті – Музи друг і перший зам.

І Соломон мудрець і зболений Ісав.

А правда –

правда є простіша.

Яка навколо наступає тиша,

і тільки рух помітний за пера

тремтінням –

рух, коли вагони

метро в агонії викрикують: “Пора

минає літня та канікулярна...”

Осінній час надворі. На горі

блукає сонце в безсторонній грі.

Сторінка тягнеться, та вірші

обриває...

...

undyber

і сон і дощ і вірші

всю ніч

ішов дощ і я

писав вірші

про дощ уві сні

прокидаючися час од часу

чув лопотіння маленьких ніг

по калюжах у темряві

та водяні гами

у трубах

усю ніч

і знав

що назавтра виявиться

не буде роботи, бо

яка ж робота в дощ

а значить увесь

день я не

буду писати вірші

а натомість воюватиму за

галактичну домінацію України

що справа вже, по суті,

вирішена й

механічна

поки

вода шуміла й крутилася

будуючи басейни та дзеркала

я починав новий рядок

доводив його до строфи

тьмяно вважав

що непогано

й занурювався у сон

випускаючи слова

що розкочувалися й розпливалися

бісеринами та краплями парфумів

вранці

так само дощило

я взяв у кишеню дві цигарки й

вийшов на ґанок. Лежав

сніг, хоча дощило так само

та сонце не сходило

хотілося спати

мені весь час хочеться спати

в цьому місті, що

supposedly

ніколи не спить а

бігає по колу з очима

Івана Грозного на лиці

догоріло до фільтра

який я підставив під краплі

що зривалися з даху

перед лицем

“Чи ти дійсно хочеш і другої?”

спитав я себе й риторично

доводячи до абсурду

відповів

“Не хочу”

налапуючи в кишені

потрібного ключа

Із

набудованого вночі

пригадувалася вже

тільки

фраза ні про що

з якої борщу не звариш:

“...а десь під Києвом є

містечко, таке мале,

що й живе

там тільки

одна летюча мишка...”

...

undyber
16+

Смерть

Мені здається, що не можу їсти.

У вузол шлунок зав'яза тривога.

І ходить тихо депресивним містом

Та, що з косою. Тут її дорога.

Вона кружляє, дмухає в віконце

І часто пальцем стукотить у двері.

Ми мов забули, що надворі сонце,

Ми всі замкнулись, начебто в вольєрі.

Скосила діда чорная Недуга,

Тож Смерть тер ходить та в віконце дмуха.

02.06.2021

...

Іра Соєр

Конспект

у нас було вікно. ми пили каву

та говорили в хмарі тютюну

про те куди тікав григорій сава

про те як наша влада лове ґави

про москалів і певно про війну

слова свої печатаючи міддю

майбутнім поколінням на покон

аби не забувало те поріддя

про те які сумні які ми бідні

неначе двічі компостований талон

як сильно щастя їм намолотили

боргів собі набравши наперед

чогО збулось і чОго нам кортіло

як ми живемо тут в одному тілі

і як у нас буває тет-а-тет

і пальці розчепіривши по-панськи

ми в розумовий грали коркотяг

напилися заради бідолах

немов Бальзак та Евеліна Ганська

та вийшли в місто наче проповідник

що все кричить на іноземній мові

про щось важливе. Певно про Христа,

вважаючи, що тут земля поганська

...

undyber
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Розпочався конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
23.11.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ви довго чекали, але час настав! Починаємо збирати твори на конкурс 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Озброюємось квантовою механікою, перечитуємо класику наукової фантастики про паралельні реальності та надихаємось втіленими у кінематографі та відеоіграх мультивсевсвітами! ⚡️

... Детальніше
Блоги
А знаєте, про яке місто на Аркуші пишуть найчастіше?Нівроку
15.12.2022
На Аркуші публікують свої твори вже 1162 автори з різних куточків України. Є письменники як зі сходу ... Детальніше
Ксенія Демиденко "Позитивна дитина"Moonrise Darkness
02.12.2023
Посилання на книгу, яка цього разу стала жертвою мого відгуку: https://arkush.net/book/762 Раніше це ... Детальніше
Істота у дзеркаліDeadNeko & Polska kotka
02.12.2023
Чи варто радіти скарбу, що отримано задарма? Ваш успіх, ціною невдачі іншого. Або ж, все було навпак ... Детальніше
Без "токсік"Ханна Трунова
02.12.2023
✨️Я від самого початку вирішила, що в моїй книзі не буде "токсік" стосунків. На початку історії, зві ... Детальніше
17 розділ "Цвіт Адонісу"!Анастасія Горицвіт
02.12.2023
Ось вже нарешті і 17 розділ "Цвіту Адонісу" є у вільному доступі! Момент перелому, коли долі двох о ... Детальніше
Нова книга Венера Море
02.12.2023
Гаразд, я знову пишу 😇 на цей раз " Жива Історія,, призначена іншій дівчинці в якої так само дцп. Т ... Детальніше
На Аркуші вже:
8458читачів
83597коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: