Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / Фентезі (3868)

Кров Єдинорога

Рожева ніч над лісом мармуровим

Зірками з вати справила бенкет

На славу ельфам лісовим і гномам –

Величним расам, володарям комет.

Із кам’яних дерев, сповитих виноградом,

По лозах вниз спускалися дракони

І лісом йшли рубіновим парадом,

І крила лопотіли, наче дзвони.

Русалки із бурштинових озер

Очима місяць ласо поїдали,

Мов мармелад у молоці химер,

А мавки хтиво вгору поглядали.

Зібралася юрба чудовиськ фантастичних

Під небом, що шаліло від зітхань,

Від реготу катів доісторичних,

Від стогону планет і завивань.

Лиш зорі мовчазливо рожевіли,

Освітлюючи місяця думки,

Збираючи уламки і сапфіри

Коштовностей з батьківської руки.

Із моря мертвого зродивсь Єдиноріг,

Постав на місяця поверхні срібнограйній,

Щоби спокутувати ельфійський тяжкий гріх,

Який навис над родом цим вульнарним.

Його кати вбивають сяйво ночі,

І ллється кров із рога, мов вода,

Немов вино у чаші всім охочим,

Немов душа невинна й молода.

Єдиноріг ірже блаженним словом,

І плоть його скидається на хліб,

Що падає у ноги бідним й голим

І постає священний Заповіт.

...

Богдан Притула

Темний воїн

На обладунках твоїх морок,

У візерунках диявольських завмер.

В очах твоїх блакитний холод,

У них застиг до бою голод.

На шоломі твоїм заруби,

Обличчя біле в шрамах.

У посмішці лихій застигли,

Брами гострі зуби.

У павутинні чорний щит,

Супутник вірний твій.

Закриє лихе серце,

Що темрявою б’ється.

Сталевий меч - часів відлуння,

На ньому кров почвар отруйних.

А на чобо́тах попіл,

Від згарищ тих, що на боло́тах.

Під рваним акетоном шкіра,

Землею вологою просякла.

Твоя могила, що відпустила,

Не прийняла тебе, не прихистила.

Ти чуєш дзвін - він бісів дражнить,

Тобі дорогу вірну вкаже.

Твій кінь з туману на вершника чекає,

Крізь нього холод ранку пропливає.

На цвинтарі хрестів похилих,

Стоїш в розритій ямі.

Круків знайомий голос,

А на кістяшках збитих рани.

Ти воїн темряви, недобрий син.

Дитя пітьми та грому.

Сідлай коня мерщій, й лети чимдуж!

Герой портрета невідомий!

...

Давидкін Микола

Зелений дракон

Зелений дракон над містами літає,

де люди з блакитною кров'ю у жовтих тілах

свій край від навали щодня захищають,

долаючи труднощі, горе і страх.

— Не вірю, оце так жага до свободи! —

захопленню змія немає межі:

— бракує їм тільки крила допомоги,

в додаток хвоста, що належить мені.

Подам я їм лапу, а навіть чотири,

ще зуби і подих вогняно-жаркий,

аби спопелити навік темні сили,

щоб чорт не вилазив з болота якийсь.

А далі засію той край верболозом,

що вмиється ріками вилитих сліз,

закрию державу від бід і загрози,

кордоном розкинувши зелені ліс.

Калиною всію обвуглені частки

землі, що поглинула кров козаків,

а там, де тілами заради нащадків

герої лягли, захищаючи світ,

розстелю діброви, прикрашені буком,

поблизу розставлю соснові бори,

і хай яворина розкаже онукам

за що помирали їх предки колись.

Кущем ялівцю я оздоблю могили

всіх тих, хто безслідно пропав по цей день.

Гілки бузини із любов'ю лягли би

на дім спочивання невинних дітей.

Та зараз між іклів моїх перемога,

що ревом нестримним так рветься з грудей.

Її подарую в річницю дракона,

підтримати хочу цих вільних людей.

(Грудень 2023 р. - січень 2024 р.)

...

Роман Фещак

Нам не пробачать "нас".

У мого щастя проміння сонця

В очей куточках, і теплий сміх

Я був зустрів його, незнайомця,

На розі трьох лісових доріг

Маленька ластівка з півдня світу,

Де ще не чули, що йде війна

Він дивувався на шкірі квітам

І називав їх на імена

Він не лякався моєї вроди —

Зіниць прозорих і гострих вух

І попри те, що людського роду, —

Спокійно линув до моїх рук

Коли мене називали "вбивця",

Він тихо хмурився і мовчав

А потім — знов — цілував ключиці,

Тулився скронею до плеча

Такий вразливий, тремтів навпроти

І сльози бігли з намоклих вій

Він вивчив біль мій на смак і дотик —

І я забув відчувати біль

Я говорив йому: треба бігти;

Я знав, що нам не пробачать "нас"

Він усміхався нестерпно світло

І шепотів щось про "другий шанс"

Війна, я бачив, його вбивала,

Але він вірив, що вщухне лють

Лють обернулась гірким металом

І розкроїла наївну грудь

Він падав в руки мої у тиші,

Лишивши знищений світ німим

І сонце вийшло — востаннє — вийшло,

Щоб згаснути разом з ним.

...

Julie Ria

Пісня найманців

Лязкіт мечів,

Голос набату.

Кличуть до бою,

По крові братів.

В них за спиною,

Засніжені гори,

Сила вітрів,

Та старих Королів.

Найманцям світять,

Півночі зорі.

Місяць люб'язно,

Їм вказує шлях.

Стало домівкою,

Поле двобою,

Смак перемоги,

Та кров на руках.

В снах лише бачать,

Коханок вродливих,

Золота дзвін,

Мінестрелей пісні.

Смак перемоги,

Їх кличе звабливо.

Шана загиблим,

На вічній війні.

...

Олександр Мокієнко
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
Клаптик для печворку. Долучитися не можна пройти повзНаталіна Мазур
22.05.2024
Стався черговий експеримент. На вкладці з творами ви можете побачити 4 (тепер вже 5) обкладинок, під ... Детальніше
Новини прислівникаДанило Великий
22.05.2024
Усе ж таке, знаходжу сили писати нові вірші. У останні часи старі вірші вже нікого не тішать та й сл ... Детальніше
Конкурс Квантова Україна. Подорож у чорну діру одиниць.Moonrise Darkness
21.05.2024
Цей допис не призначений для тендітних квіточок. Є спойлери. Відгуки на найкращі конкурсні твори: ht ... Детальніше
О, ні! Плагіат!Крапка
21.05.2024
Чи бувало у Вас таке? Бродите Ви просторами інтернету, мережі, інформаційних сплетінь... Словом, в ... Детальніше
Квантовий п'ятакСергій Василюк
12.05.2024
Пишемо сюди твори з конкурсу "Квантова Україна", яким Ви поставили найвищі оцінки. Прочитав 30 твор ... Детальніше
Моїм мітичним читачамАндрій Касьянюк
22.05.2024
Привіт. Вирішив написати цей блог, щоб підбити певні підсумки. Нещодавно відбувся великий апдейт мог ... Детальніше
На Аркуші вже:
10995читачів
125836коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: