🍉 Українські кавуни! 🍉

Електронні книги / Фентезі (1629)

Едем

Був у батька мого сад,

Там росли дерева,

Полуниця, виноград –

Все для блага чрева.

Ананаси, фейхоа,

Кавуни та сливи –

Стільки всякого добра,

Бути щоб щасливим!

І була щаслива я

Разом з чоловіком.

Знать не знала, що журба –

Слід-у-слід за гріхом.

Мирно жили у саду

Люди та тварини.

Про печаль і про біду

Знати не хотіли.

Я допитлива була,

Знати все хотіла.

Ось їжак, а ось верба –

Любо все та мило.

У дослідженнях мене

Занесло далеко –

Перед деревом стою,

Чую: «Небезпека

Цих плодів відкриє все.

Ясні твої очі

Вмить пізнають про добро,

Зло і чари ночі».

Змій спустився по гілках

І блиснув очима.

«Бачу в тебе сильний страх,

Милая дівчино.

Тобі батько розповів

Хоч краплину правди?»

Я мовчала. Звір повів

Монолог, не жарти.

Все збагнути не могла,

Що сказать хотів він.

«З'їж». До рук я плід взяла,

Змій здававсь щасливим.

Надірвалось у мене

Щось усередині.

Краще було б скуштувать

Кавуна чи дині...

Зірвала іще плодів –

Світ догори дригом.

Скільки жила ясних днів

І не знала лиха!

А тепер? Все навкруги –

То не рай безмежний,

А в'язниця, що боги

Звели нам належно.

Щось гаряче по щоках

Полилося градом.

Не встояти на ногах.

Падать. Падать. Падать.

Змій на дереві сидів

Споглядав на мене.

«Набери іще плодів», –

Шепотів зелений.

Набрала і віднесла

Прямо чоловіку.

Відкусив він від плода –

І в очах щось зникло.

Загорілось щось друге.

Оглянув він себе

І казав: «Любов моє,

Голі ж ми під небом!»

І ховалися в кущах,

Бо такий то сором!

Оселився страх в очах

Перед цим простором,

Перед батьком та всіма

Звірами на світі.

Заболіла голова.

Батько кличе: «Діти!

Де ви є?». Ми мовчимо.

Змій сидить на гілці

Перед богом. Той його

Гладить по голівці...

5.10.2021

...

Іра Соєр

Знаки виклику

Ні, ну що там казати –

життя не минає намарно:

аби лиш витримати або –

не вмирати!..

А чи роздивлятись очима відкритими,

хоч би й навіть примружено,

на всіляких підлот

або ж навіть

на зовсім а чи за-

надто контужених!

Тому що цікаві зустрічі

бувають,

зрідка

або майже ніколи:

отже, упевненою поведінкою

ти ніколи й нікому

не завдасиш шкоди!

Справжні люди – це і є

справжні виклики!

Найкращі якості

виявляються

лиш

на... поребриках!

13.04.2018

...

мелхіседек

ЛЕГЕНДА ПРО ЧОРТОВІ КАМЕНІ

На ті часи собор Святого Юра

Був дерев’яним і стояв похмуро.

Немало нечистій силі дошкуляв,

Захопити місто Лева заважав.

Чорти вже стали трохи нервувати –

Не знали як собор той зруйнувати.

Врешті решт свій сеймик вони зібрали

І всі разом так радитись почали.

Такий рейвах в окрузі учинили,

Що сплячого п’яничку розбудили,

Місцевого, який вештався без справ,

Який там п’яний в копиці сіна спав.

Спросоння п’яний не міг зрозуміти

Про що так чорти почали галдіти.

З того верещання і белькотіння

Не приходило просте розуміння.

Поки не вслухався і не зрозумів

Про що сеймик клятий чортів той галдів.

Прислухався про що ті говорили,

Що на наступну ніч чорти хотіли

Уламків скель в окрузі назбирати

І ними монастир той закидати.

Після такого п’яничка вже не спав

І щоб чорти забралися чекав.

Коли розійшлися по справам чорти,

П’яничка вирішив до війта піти.

Прийшов і про небезпеку розказав,

Щоб той швидко гінця до Львова послав.

Проте війт і слухати не захотів,

Порадивши щоб той чуть поменше пив.

Він ходив від людини до людини,

Але люди брали його на кпини.

Зрозумів чоловік: не вірить ніхто

І тут йому не допоможе будь-хто.

Чоловік, який був хоча й пияком,

Але був розумним, не зовсім пеньком.

Тоді він свічника та півня накрав

І до темного лісу пошкандибав.

Вибрався на пагорб та став чекати,

Коли кляті чорти почнуть літати.

На півня того шапочку одягнув

Тай той собі мирно на руках заснув.

Аж тут він опівночі не далебі

Почув собі лопотіння крил в небі.

І побачив великі чорні плями,

Що наближались до горба рядами.

То були кляті чорти, без сумління,

Які несли небом брили каміння.

І тоді у темряві навстоячки

П’яничка став запалювати свічки.

Коли той чортів ряд над ним пролітав –

Він шапочку з голови півня зірвав.

Побачив світло, подумав що ранок,

Птах закукурікав як на світанок.

Почувши півнячий крик, кляті чорти

Перелякались, роззявили роти.

Подумали: сонце почне вставати.

Кинули каміння, давай тікати.

Ті всі брили на вершок гори впали,

П’яничку разом з півнем поховали.

Там вони сьогодні перебувають,

Їх чортовим каменем називають.

І ось, коли в гарну, сонячну днину,

Коли там панує тиша єдина,

Коли все довкола як у пустелі,

Прикласти вухо до одної скелі,

То можна, якщо так трохи побути,

Як півень кукурікає почути.

(08.11.22. – 09.11.22.)

...

Мирослав Манюк

в драговині

...там попіл звіяний в зливі

з руїни збігає брудно.

оманливими у хвилі

серпанку

тінями люди.

там на

островах драговиння

у холоді чахлі трави.

охлялі,

худі,

причинні

тварини у пошуках страви.

над ними ширяє хижо

і кружає зграя чорна -

хто впав,

у злиднях не вижив

цілким висліджує зором.

насичений сирістю вітер

вкриває брижами мляво

у днині багнисті угіддя

і помира він

в узліссі трухлявім.

...і там,

на пеньку,

у безлюдді

жабоподібний володар

жує слимаків із блюда

і плюскає ніжками воду.

вдоволений видноколом

рохкає в смороді гнилі

і з мулу сипкого мола

він з блюда слизоту вилив.

і посміхнувся з греблі

до сонця,

сірого диску... -

управно плигнув до неба

з голодним роззявленим писком...

...

Ем Скитаній

Горобець

Під сходами старої хати

Жив вуж із себе весь пихатий,

Він мріяв володарювати

Над всім живим в бучанській хаті.

А там, під стінкою кімнати

Жило сімейство мишеняти,

Вужа боялися хутряні,

Тому були завжди слухняні.

Та якось посеред подвір’я

Впав горобець з подертим пір’ям.

Його господарка зловила

І в хаті в клітку посадила.

Поки господарка сапала грядки,

Вуж горобцю шипів порядки:

Про те який впливовий сам,

і Він в цій хаті справжній пан.

Так місяць горобця повчав,

Той лікував крило й мовчав.

Коли прийшла пора летіти,

Вуж вдався голосно шипіти,

Мишам доручення давав:

Тримайте горобця! - кричав.

Ті повели себе активно,

Схопили птаха превентивно.

Та горобець це птах хоробрий,

І по своїй натурі добрий,

Просив він братніх мишенят,

Пустить його до гороб’ят.

І мишенята схаменулись,

Пустили… й в нірку повернулись.

Там думали, як жити далі,

І як триматися подалі.

А горобець не став тікати,

лишився гороб’ят плекати,

І так би мирно птаха жив,

Та якось його вуж вкусив.

Не став мовчати горобець,

Уже йому урвавсь терпець!

Почав відпір давати знатно

Просив «не лізти» делікатно.

Та вуж усе не угавав,

Все горобця він діставав.

Не витримав малий такого

Покликав птаха краківськОго,

Удвох вужа у кут загнали,

Щоб вибачився вимагали.

«Не дочекаєтесь, не стану!»

І вуж наніс вже другу рану.

Та горобець не занепав,

І крилами вужа вклепав.

На бій злетілись інші птахи,

Почувши про бучанські жахи.

Дивилися на принциповість…

І врешт прокинулась в них совість.

Всі разом вужа упіймали,

Й нещадно дзьобами склювали.

Скінчився так для вужа вік,

А мишки подались на втік.

З тих пір ми знаємо усі,

Які хоробрі горобці.

...

Стася Нярцева
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🍉 Українські кавуни! 🍉
30.01.2023

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Ворог продовжує нахабніти, тож прийшов час реалізувати наші Українські кавуни! 🍉🍉🍉
Сьогодні підсумовуємо гру, проведену на честь звільнення Херсону! ✊🇺🇦

... Детальніше
Блоги
Конкурс "Що відбувається у темряві"Бура Вікторія
19.01.2023
Привітик) Мій твір опублікували на порталі Експеримент на конкурс "Що відбувається у темряві". Запро ... Детальніше
Конкурс "ХАЩІ ЧУМАЦЬКОГО ШЛЯХУ Фантастичні рослини і як з ними жити"Таміла Тарасенко
30.01.2023
Весна! Зима відступає, а все живе – починає (контр)наступати, і робить це досить-таки безжально! А п ... Детальніше
Насилля як тема творівВіталій Дуленко
27.01.2023
Помітив, що в моїх оповіданнях досить часто зображується насилля, як психологічне, так і фізичне. Чи ... Детальніше
Публікуватиму короткий огляд квір-літературиAndrew K
22.01.2023
Я вирішив систематизувати враження і поступово ділитися оглядами літератури за тегами "ЛГБТІК" та "к ... Детальніше
Рефлексія🙄Євгенія Лютневська
27.01.2023
Усім привіт! Сподіваюся, ваш вечір п'ятниці минає чудово, в компанії друзів і рідних) або ж власних ... Детальніше
Джерело достаткуДіана Гобой
29.01.2023
Якщо думка про нестачу - грошей, визнання, любові, стала частиною вашого самосприйняття, вам завжди ... Детальніше
На Аркуші вже:
5422читачів
32454коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: