День народження Великого Кобзаря! 💙💛

Електронні книги / #кохання (1349)

Моє щастя

Про це не напишуть в газетах,

І по радіо теж не скажуть,

Не танцюватимуть менуети

І не зіграють нам барди.

Якийсь місцевий художник

Малюватиме край ранковий,

Письменник напише вірші

Своїм неповторним словом

У цьому є їхнє щастя

Моє ж — все завжди зі мною

Бо справжнім для мене є щастям

Насолоджуватись тобою

Відчувати твою турботу,

Підтримку, увагу й любов,

Вони зігрівають душу

Вони окриляють знов.

Бо з тобою я справді щаслива,

Хоч по різних ми областях,

Але мало хто знає те, що

Моє щастя в твоїх очах.

(13.05.2022)

...

Vitaminka

Під звуки містичного вальсу

Відьма мене зчарувала, до себе забрала в полон

Дотиком ледве відчутним теплих маленьких долонь

В серці щосили палає кохання нестримний вогонь

Тільки на жаль я не знаю це наяву або сон

Демон-спокусник, омана? Він душу мою полонив

Тягне до себе магнітом, на спротив немає вже сил

У серце ввійшли одночасно сотні палаючих стріл

Коли під мелодію вальсу на танець мене запросив

Пари навколо кружляють, не гають спливаючий час

Свідомість заполоняє містичними звуками вальс

Відвідати бал між світами можна в житті лише раз

Тільки не пам’ятає минулого жоден із нас

Скоро настане світанок, люди забудуть про бал

Й пристрастей вихор шалений, що у душі вирував

Зможе лиш демон згадати, хто його серце украв

Якщо один з нас справжній демон, можливий

щасливий

Фінал.

...

Катерина Скрипка

***

Не знаю що із тим робити.

Заковані у вічну скруту,

Мої думки, немовби діти,

Їм треба з кимось завжди бути.

І навіть десь у однострої,

Летять вони крізь переходи,

Побачитись аби з тобою,

Не помічаючи негоди.

Крізь нерозумні намовляння,

Крізь боротьбу і перепони,

Одною силою кохання,

Всі розсуваючи кордони.

Виконуючи так майстерно,

Всі віражі і петлі мертві,

Мети сягнути недаремно,

Натягнуті зціливши нерви.

Можливо ти їх не чекаєш,

Не в’яжеш тим думкам віночки,

В своїх лісах щодня блукаєш,

І не чекаєш на рядочки.

Одначе слати не полишу,

Допоки жив — не зупинюся,

Свою частину не найгіршу,

В мент відділю й поділюся.

Я побудую каравани,

В ефір відправлю їх сміливо,

Рахат-лукуми, марципани,

Все розкладатиму красиво.

Мигдаль, родзинки і хурма,-

Солодкі будуть думи мої,

Шовк, кашемір і бахрома, -

Все загорну я у сувої.

І будуть, наче в казці, думи,

Твій день і сон в житті плекати,

Заглушать болю крики й сурми,

Аби життя не просипати.

Неначе ковдрою огорнуть,

Думки любові і кохання,

У них всі труднощі потонуть,

Із вечора і до світання!

...

Олександр Гаврик

ЖАДАНА

Сонце, день. А я чомусь розбита.

Та життя міняється раптово —

Ти прислав мені в дарунок квіти,

І усе знов стало кольорово.

Ще й слова, яких давно чекала,

Вдаючи банальне спілкування.

Дав відчути, що я теж жадана.

Хоч й боявся так цього зізнання.

Вмить з'явилось більше різних сенсів,

Я тепер всміхаюся щасливо.

Напечу тобі вишневих кексів

Та чекатиму побачення мрійливо. ❤️

...

Amara

Прощавай

Не біжи за мною у ліса. 

Час вийшов вже давно.

Відпусти. 

Кажу тобі прощавай. 

 

Душа моя болить від усіх тих слів.

Серце не зберіг. 

На прощанні лиш одна скупа сльоза скотилась по обличчю.

Запитання в голові лиш одне: А чи справді я любила ? 

На нього відповіді не знайти... 

 

Ти серце розбив, котре не любило. 

То ж чому так болить ? 

Мабуть, я все-таки любила... 

Тож чому лише одна сльоза ? 

Мабуть, я вже давним-давно виплакала усі сльози. 

 Звикло моє нутро до нестерпної болі. 

Наші почуття це суцільна дилема. 

Нам краще буде по одинці. 

Та я так звикла до "нас"

Я повірила у солодку ілюзію раю.

Не помічаючи диявольські вогні. 

Затуманив здоровий глузд слово " Люблю" 

І ти правий я все-таки дурепа...

Яка ж я дурна... 

Дурна від кохання...! 

Не дарма ж кажуть кохання сліпе та божевільне.  

Як виявилось воно ще й дурне. 

На цьому, мабуть, все. 

Добігло наше прощання кінця. 

І я не плачу...

 Бо навіки залишишся спогадом тьмяним, але моїм.

...

Сандра Мей

Злива

Злива

Змиє тебе і мене, -

Ми розчинимося у холодній воді.

Злива

Вже за кілька хвилин промине,

І залишить холодні сліди у житті.

Скільки,

Скільки крапель не впало б,

Я стоятиму тут, я триматиму твої руки.

Тільки

Дай пізнати у хаосі світле начало

І позбав нескінченної муки.

Знову

Вітер дме звідусіль і довкола -

Облітає з вишневим суцвіттям моя дивина.

Мова…

Мова танцю над житнім полем,

Де волошка і мак, де одвічні сніги і весна.

Води

З неба падають, сором змиваючи й гріх,

І легені наповнюють свіжістю.

Згодом

Вийде сонце з-за хмар,обігріє усіх,

Ну а поки… А поки насолоджуйся ніжністю.

Раптом

Все зупиниться. Гомін птахів

У повітрі тривожно застигне.

Варто

Дослухатися до голосів,

Що у серці звучать, як не дивно.

Знову

Двоє нас під травневим дощем –

Стоїмо серед жита босоніж.

Знову

Від холодного вітру неясний щем.

В моїм серці – вогонь, а у тебе – із льоду долоні.

Злива

Змиє, мов акварель,

Двох, що знову без парасолі…

Злива…

Злива йде дотепер,

На щоках по собі залишаючи крапельки солі.

...

Дар'я Старобілець

Щасливі

Мов повітряні кулі, легкі і барвисті,

ми з тобою злетим над знервованим містом,

залишивши внизу всі жалі і тривоги –

вільні, наче птахи, всемогутні, як боги.

Нас гойдатиме вітер на теплих долонях,

на хмарках покатаємось, наче на конях,

ти мені подаруєш веселку яскраву,

срібні перли дощів у зірковій оправі.

Ми станцюємо танго у сонячній зливі –

божевільні,

закохані,

дуже щасливі.

17.01.2017

...

Музика

зимове кафе

рояль...і саксофон...

і спогад тут як сутність...

були ми тут удвох -

в кафе твоя присутність.

...вечірній пізній час.

букетик із трьох лілій -

кохання поміж нас

тут раптом оселилось.

і саксофона спів

в мелодії неспішній.

я погляд твій зустрів... -

не сполохнуть би ніжність.

сплетіння пальців рук.

і поцілунок довгий.

і млость солодких мук

у порухах і слові.

були ми в самоті

побачень та прощання... -

мела! мела метіль

на вулицях кохання.

і танув сніг на склі

прозоро та барвисто.

і стало взагалі

не затишно у місті!

були ми тут удвох! -

в кафе твоя присутність.

...рояль...і саксофон...

колишнє все як сутність...

...

Ем Скитаній

Біжи

Ти не чекай

Не жди її, втікай!

Вона , як вірус

Влізе в твою душу!

Вона ілюзією мічена,

Що РАЙ

Це - пекло

Із одного слова «мушу»

Вона вся страхом

Виболіла геть

Вона іде

Поміж вогнів і мряки.

Шепоче як причинна

Слово «смерть».

За нею проростають

Чорні маки.

Не стій,

Біжи від неї поскоріш.

Не вір тим посмішкам

Лукавим, таємничим.

Поки не пізно

Ти зв'язок цей ріж.

Тобі від неї боронитись

Буде нічим.

У ній всі біди

Зібрані в одне

Вона й тебе

Заразить божевіллям.

Її життя,

Як те кіно сумне…

У ній покора

Б’ється із свавіллям.

Біжи від неї

Не чекай, не жди.

Бо, не дай Боже,

Ти її приручиш,

Тоді вже точно

Не уникнути біди

Тоді твоє

Падіння – неминуче!

Якщо не хочеш

Їй весь час служить –

У тебе шлях є у житті…

І небо!

Біжи, прошу тебе,

Біжи… біжи…біжи!

Повір, я знаю…

Знаю все про себе.

...

Валентина

Про що я мовчу

Він приходить щовечора, каже: "Привіт, мала!",

гасить світло, запалює з воску тонку свічу,

що пробуджує тіні химерні у дзеркалах.

Я мовчу.

Він заварює каву міцну, додає ваніль

і таємні слова, що ніколи й ніхто не чув,

спершу пробує сам, а вже потім дає мені.

Я мовчу.

Він повторює знову оцей ритуал простий.

Каже: "Зважся, мала, – я літати тебе навчу.

Відпустити ж тебе я не можу, за це прости".

Я мовчу.

Він засне аж під ранок. А я відчиню вікно.

Пружно крила тріпочуть, коли я над містом мчу.

Я умію літати, казала йому давно –

він не чув...

16.05.2023

...

Музика

Намалюй мені ніч

Намалюй мені ніч,

Намалюй мені зорі,

Ми з тобой пліч-о-пліч,

І цього нам доволі,

Намалюй мені сонце,

Намалюй місяць білий,

Моє серце в долонці,

У твоїй руці милій,

Намалюй нам кохання,

Сильне, вірне, звабливе,

Намалюй сподівання,

Між нами щось особливе,

Я також намалюю,

Дім нам гарний, родину,

Твої зорі ловлю я,

І до тебе я лину,

Намалюй мені зорі,

Намалюю я небо,

Нам кохання доволі,

Більш нічого не треба.

...

Two-V

Шепочуться тіні

Ніч розсипала перлами міріади ідей.

Тіні шепочуть візерунки таємничих фарб в етюди.

Між нами самотні вікна, теплі зірки,

І дахи з різноманітністю флюгерів, світ тіней,

Кілометри слів, ритм сердець,

І віра «я є й буду»...

Розтривожили листя шурхітом твої вітри...

І лавиною обсипали мені на мережива сукні.

Пестили, полонили, підкорили...

Спонукали серце цвісти!

...У повітрі тонуть мрії, розбурхують, кружляють,

Розкривають обійми свої незабутні.

По венах гіпноз - океан ігристих пристрастей.

І така безодня свободи, що віриш у вічність духу...

Чуєш симфонію зірок Всесвіту?

Божественна... Наче чисте світло очей.

Ніч розсипала перли...

Шепочуться тіні... Тссс... Слухай!

~15•11•2018~

Відеокліп з моєю декламацією можна подивитися у вкладці Аудіокниги

...

Lexa T. Kuro

ОДИН

Стукіт серця до серця,

Знову слово до слова,

Все пройде, все минеться,

І не скажем нікому.

Те, що було — забуду,

Не залишу як спогад.

Враз змахну, як облуду,

Прикриваючи погляд.

І вітатись не варта,

Не вдавай, ніби знаєш.

Вся ця гра буде марна,

Коли взір відвертаєш.

Лиш сьогодні важливе,

Оця мить, ця хвилина.

Ну, скажи це тужливе,

Що в усьому я винна.

Спокусила, зламала,

Підбивала на зраду.

У тенета спіймала,

Відчуваючи владу.

Але завтра все змиє,

Розійдемось в нікуди.

І наш сором прикриєм,

Щоб не бачили люди.

Й заживем, як до того,

Як чужі, незнайомі.

Непотрібні нікому

І такі одинокі.

...

Amara
18+

СИНОНІМ СЛОВА "КРАСА"

Краса – в заплутаному волоссі

Хаотичними баранцями скуйовдженому

На м'якій подушці.

Краса – у тремтливих симфоніях

арфи й фортепіано твоїх

пів відкритих вуст

солодких як вишні.

Краса – у залитих вином щоках

З багрянцем кольору граната

Що пломеніють

Хіттю і соромом.

Краса – у темній райдужці очей

Настільки заповнених чорним

Що справжній колір

Губиться в безодні.

Краса – у переплетених пальцях рук

Безповоротно загублених

У білих складках

Чистої постілі.

Краса – в кожній маленькій деталі

Цієї короткої миті

Де синонім краси

це вся повністю ти.

...

Лія Гако

ПРИСЯГАЮ ХОЛОДУ

ходжу туди-сюди, вивертаю кишені, розкидаю крихти минулого містом.

там іще стільки поживного - та я не їстиму.

хай забирають ліниві птахи, скарабеї, мурахи, репортери, криміналісти руками кривавими,

хай беруть по крихті усі зацікавлені.

давно не сплю у нашому ліжку - ночую у кроні світового дерева між сов і воронів,

уважно слухаю як біжить сок, притуляюсь скронею.

шумить, як знамення нового Потопу - швидкого й байдужого, як останній цілунок.

уві сні вода змиває будинки, згладжує контури вулиць.

так краще. водна гладінь, сонце, все сховане на глибині, ніби нічого й не було.

палеонтологи мовчки дивитимуться на це крізь музейне скло.

голос у трубці м'який, нездоланний, як стіни палати й гамівна сорочка.

я обіцяю не робити драми, робити у фразах паузи, в словах - прочерки.

так ти завжди зможеш щось вставити, виправити, поки я лежатиму, закривши очі.

поки мій гіперсон, мій саркофаг, мій стазис не винесуть кудись, де ріки молочні.

відстань і час дають карт-бланш - можна не грати у відстороненість і ворожнечу.

можна грати в приреченість,

робити спогади суперечливими, недоречними, піддатливими мов могильна глина і теле-експерти.

й ховати в опечатані конверти.

применшувати вагу і значення геологічної епохи, протягом якої ми формувалися.

я добре вдаю спокій - я тренувався.

бути жорстоким й холодним - поганий, але єдиний спосіб пройти ці манівці,

пронести таємно надію відчути знову руку в своїй руці.

кладу на вівтар сонце, голоси, вірші, фрукти і золото.

присягаю холоду.

...

Максим Сальва

Так хочеться

Так хочеться торкнутися щоки

рукою…

Хай час зупиниться на мить,

а потім знову потече

рікою.

Так хочеться торкнутися щоки

щокою…

І хай у грудях защемить,

а біля серця запече –

я встою.

Так хочеться торкнутися щоки

вустами,

схилитись на твоє плече…

І хай розлука не стоїть

між нами.

09.04.2016

...

Музика
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
День народження Великого Кобзаря! 💙💛
09.03.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

«Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!»

Т.Г.Шевченко

... Детальніше
Блоги
Мені сьогодні 30 років :) Катерина Бондарєва
29.03.2024
Можна написати дуже довгий пост про те, скільки я всього зробила, скільки країн побачила, проектів н ... Детальніше
Той морок Олександр Твін
29.03.2024
Сьогодні близько 13:00 викладу нове оповідання Доволі незвичайне темне фентезі Заходьте почитати) ... Детальніше
Про опенколМай Мальцев
29.03.2024
Миру! Одна з моїх неприємних робіт — розсилка повідомлень щодо не проходження текстів у номер. Я поч ... Детальніше
"Демони Розумового Горища" тепер і в аудіоформатіЮгин Кобилянський
28.03.2024
Неймовірна Dodo Vess озвучила декілька віршів з моєї збірки поезії "Демони Розумового Горища" Тому ... Детальніше
Коли є ідеї, але немає моральних силДар'я Мацелевич
28.03.2024
Всім привіт :) Я зараз трохи поміняла вид діяльності та проходжу навчання для отримання сертифіката. ... Детальніше
Про оповіданняДіана Вінтер
28.03.2024
Завжди, коли пишу або читаю оповідання, думаю, що його можна було б перетворити в книгу. Розкрити вс ... Детальніше
На Аркуші вже:
10065читачів
112880коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: