Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #буття (21)

ПТАХ

Хотіла сенси віднайти для себе,

Життя пізнати на усіх етапах.

Та зрозуміла, що втрачаю небо,

В яке лечу у снах свобідним птахом.

Хотіла бути для усіх зручною,

Такою, щоб гордились мама й тато.

А стала лялькою безвільною й німою,

Бо не навчилась своє захищати.

Хотіла світ зробити щасливішим

І, сподіваюсь, хоч цього добилась.

Відкриймо ж душі і серця для інших,

Щоб зла навколо менше залишилось.

...

Amara

Його погляд охоплює океан

Його погляд охоплює океан

Його руки наче з титану

Розривають простір

Поряд з ним не хвилюєшся про власне буття

Поряд з ним нічого уже не хвилює

І віками проходячи чужі міста

Лише вдома настільки м’яка земля

Запах вишні та меду з квітів

І повз віки страждання стають відголосками в душі

Немає винни і немає кохання

Його погляд охоплює океани

Його руки наче з титану

Розривають час та простір

Поряд з ним не хвилюєшся про власне буття

Поряд з ним не хвилює й існування Бога

...

Ольга Тацюн

"Спогадів Далечінь"

Якщо телепатичний зв'язок налаштовано, то ти мене зараз почуєш,

Цікаво, як ти жила усі ці роки, досі на цікаві тайтли полюєш ?

Пам'ятаєш тепле світло ліхтарів за вікном кімнати ?

Пам'ятаєш як після пар на ВПЗ ми просто лягали спати ?

Пам'ятаєш аніме, англійську і міжнародні відносини до ранку ?

Пам'ятаєш твоє день народження і дахи на світанку ?

Я дурний пам'ятаю, хоча варто забути, але щось не йметься,

Все навколо таке сіре, коли про теперішнє йдеться,

Хочеться час лихо обдурити, склеїти все що було колись розбите.

Та ми інші люди, телепатичний зв'язок наповнюється шумом років,

Гадаю через десяток інший, він повністю зникне у пісках шалених часів

Неферікар не встояла що вже говорити про наш Вавилон,

Виявилось життя не спринт, а важкий марафон,

Вогонь часів на плиті розгорається, ти чайник на нього ставиш,

В руках чашки без вушок, покемони на холодильнику, пам'ятаєш ?

Бувало слухали Карну, Нірвану, конспекти твоїх пар на підлозі,

Бувало так довго сміялись, що й вдихнути були не в змозі,

Бувало кидались сніжками поки не промерзали, прямо до безтями,

Вода стікала з наших речей у ванній , а ми втомлені пили по чашці кави

Ти вибач, що наш зв'язок так багато років мовчав,

Хіба я міг уявити, що життя побіжить далі, хіба я знав ?

Якби знав, то залишився б на маленькій кухні зйомної квартири з тобою,

Бо там з аніме, англійською і кавою, я по-справжньому був собою ...

...

ravenllee_ (Воронецький О.В.)
18+

Крути, прокручуй та намотуй на вус

Мені кажуть:

Крути, прокручуй та намотуй на вус:

"Таких, як ти, багато.

Ви усі замінні гвинтики

Великої системи "

Якщо щось болить,

Ми видамо лікарняний,

А то бачимо, що ти збився

Із правильного шляху

Якщо твій метал перегрівся -

Відпочинок за кошт держави.

Бачиш, як ми тебе любимо,

А ти чому нас не поважаєш?

Ми ж даємо тобі роботу

Кожного дня,

Тож:

Крути, прокручуй та намотуй на вус.

Мені просто потрібно перепочити,

Мені потрібно вибрати менше зло,

Мені треба вірити у вибір.

Факт виборів вражає -

Демократія мать її.

Взагалі необхідно вірити,

Повірити їй.

Свобода слова,

Совісті,

Чому всі безсовісні?

Хай буде так, як вони говорять:

Крутити, прокручувати та намотувати

на вус.

Вони ж старші.

Кажуть, що розумніші,

Їхні титули звучать,

У мене навіть немає імені.

Крути, прокручуй та намотуй на вус:

В тебе є бейдж,

на ньому порядковий номер.

Ти - набір цифер,

Згенеровані випадкові символи,

Працюй у поті чола.

Я відчуваю,

Що застряг.

Я стою на місці,

Хоч і

Кручу, верчу та намотую

Все більше і більше.

Я, немов Круть чи то Верть

з однойменної казки,

Але чомусь мені не солодко,

Життя не казка й не шокалад.

З мене досить,

Потрібно спинитися,

Досить

Крутити, прокручувати та намотувати

на вус.

10.03.

2023

© Богдан Кухта

...

Богдан Кухта

Зимове небо

Сіре небо.

Все сіре. І очі твої.

Вони відбивають і небо, і землю,

Людей посірівших,

Незнаючих міри,

П'янючих, тверезих,

А інколи хворих.

І слів не кажи.

Ця тиша моя.

МОЯ! Ти вже чуєш?

Не списуй із слів,

Я хочу їх смерті у просторі сірім,

В мінливій уяві твоїй.

...

Міріам Міест

рихтований час

а час в петлі... -

метляється від завтра в саме вчора

і навпаки із інверсійним скрипом

заіржавілим маятником

давнім,

давнішим за світи,

поміж яких хитається ледь-ледь.

- ...привіт!... - вітаюся із ним

(з сами собою наче).

вдивляюся ув вічі небуття.

тримаю у руці годинникові стрілки -

їх час при втечі загубив,

коли тікав (із тіканнями в миті)

від болю, стресів і гріхів... -

тікав з усього того,

пакунками вагомими що ми

йому завдали на рамена.

з того й поліз в петлю напевне -

часу у часі крізь часи

ніколи не позбавитися ноші.

бо ж він є ЧАС!...

хіба... - закреслити себе?...

запхати в зашморг самогубства?...

сміюсь!

жартую,

гуморю.

...але зірки нейтронні

зчепилися в борні за право

зчинити вибух порятунку -

затіяти у Всесвіті святковий фейєрверк,

салют життя на визволення часу.

... - хихи...куди призводять жарти! -

всміхаюсь подумки собі.

і зупиняю маятник іржавий,

до блиску вичистив його.

пилюку (не міжзоряну, бува?...),

бруд (кажуть, метагалактичний)... -

прибрав все це

із механізму руху до буття

і стрілки приладнав до циферблату

(нового, бо старий вже зовсім був затертий).

...просвітлений всміхнувся раптом час,

пішов нечутним кроком.

м'яким "тік-так" стривожив самоту

і боєм цісарським,

відлунням милозвучним

подякував зіркам за фейєрверк,

салют пісень у славу

вічності у Всесвіті безмежного простору...

...а я п'ю каву в затишку на кухні

і думаю про те... -

як просто опинитись поза часом,

коли от так от, раптом самотужки

ти відрихтовуєш, вертаєш до життя

годинника давнішого за тебе

на хтозна скільки там століть...

...

Ем Скитаній

відторгнений...

все якось так змінилося одразу...

і онде там,

за брамою відторгнення

маячить світотінями

буття у сьогоденні.

всі кажуть, там,

за брамою цією

розстріляно гуманність,

згвалтовано усі чесноти людства

і кинуто зі сміхом звірині

на остаточне знищення...

того не може бути...маячня!

то поголос людський.

напевне, з переляку.

бо точно там

орудують рашисти,

орки -

вбивці,

злодії,

кати -

голодна зграя,

зомбована у злиднях

зненавистю рашизму...

воістину, війна -

ганьба

й водночас і трагедія народів.

...за брамою відторгнення буття у сьогоденні,

в оборі часу загнаний у кут

п'ю каву.

плутані думки

розплутую... - навіщо?...

коли мене оце штовхають в зашморг часу...

...а дивний дощ... -

ледь чутний

в літню пору

нашіптує імжею молитви...вустами Бога?...

а чи ні?...від мене Богу?...

невже відторгнений у світі від буття

я ще на крок

наблизився до Нього?...

в умиротворенні бо

приспана

тривога...

...

Ем Скитаній

per viam, de...

ми всі однотипні в різновиді дивного світу природи.

поруч диких стихій руйнівних співіснуємо,

тому що ми симбіонти.

хоч підступні і хижі,

нищителі інших життів

заради розширення площ

і комфорту свого існування.

і так улаштовані всі ми

в жорстокості безкомпромісній...

...а над землею з землі

світ рослинний прямує до неба!

чи навпаки -

світ рослин проростає життями у землю.

від океанів річки

згори в океани спадають -

забинтовують світобудову

у води цілющі відтворень.

чи вистачить сил їм

втопити безглуздість людської жадоби?...

крізь розум і душу

спаданням стрімких водоспадів

обмити свідомість людську

до глибин усвідомлення

сутності світу природи -

світу, який балансує у симбіозі

на грані буття?...

_____per viam, de...(від лат.) - між іншим, щодо...

...

Ем Скитаній

Буття

Не знаю чим являюсь,

Чим я є, і чим я буду,

Одне відомо лиш мені,

Одна рутина на лиці.

Емоцій тут безкрає поле,

Думок зібрано за край,

І лиш одне мене турбує,

Ти тільки вдумайся й читай.

Не має правди тут на світі,

Вона у кожного своя.

І кожен дивиться по свому,

І думає про власний дім,

І думати про те буття не хоче,

Бо ще з життям не розібрався він.

...

Marsus

"Nihil"

Краще померти ноунеймом

ніж перетворитись у вас.

Ніколи не стану феймом,

замість мартіні на рауті,

п'ю атб-шний квас.

Нігіліст, панк, андерграунд,

Шістнадцяти романтизм минув,

Роки наздоганяють мов величезний хаунд,

та ключ сенсів у охоронця істин свиснув.

Тепер Ніцше,- мій коріш, З Ремарком,- палим сіги,

У мене на серці сонце, хоч за вікном сніги.

Не буду у парадигмі, бо парадигм не існує.

Знаєте ?

Пишу це від провінційної нудьги,

Поки ваше життя до мого ревнує.

Довгі коси, я віршів Курт Кобейн,

Істинних сенсів зміст ховає на дні портвейн.

Філософські підходи, я вже вичерпав усі,

Нічого не істино, все дозволено

Мене так навчив Клод Дебюссі,

У музичних творах імпресіонізмом оголених .

Дивіться, запалали смолоскипи,

спробуйте зловити мене у рамки,

Не зловите, не зловите,

я вистрибну у вікно, зроблю "monkey".

Ха, перехресні рими,

я можу і в парних,

або прозі

виходь на вулицю,

зустрінемось на розі,

і не дихаєш мені в потилицю .

Тобі не вивезти моїх поетичних текстів,

які оспівають в дхармах буддисти,

яких бояться правильні гімназисти.

Мої вірші можеш знайти на смітниках і в парках,

Ними обігріваються бездомні

їх палять в кочегарках,

Вони не ютяться в коморках нудних порядків,

Фони перетворюються у справжнього фенікса

між обивателів- платників податків

...

ravenllee_ (Воронецький О.В.)

08.08.08

Хто ходить навпростець, той вдома не ночує.

Тим людям не потрібен дім і місце для життя.

Блукаючи по світу, вони знаходять сенс свого буття.

На них, немов на експонат, витріщається суспільство

І осудом своїм розхитує серця.

Але ті люди йдуть, ідуть...

І врешті решт, як всі -

Впадають в простір забуття.

...

Анна Коваленко

Просто і без назви

Бо там де сплять завжди тихо,

молятися - то на колінах.

дехто планує своє життя так, аби не прибирати у неділю.

«не дай боже»

і на матрицю усе це більше схоже.

бо там де малюють - то не пейзаж,

скоріше - нова реальність,

бо цінний, коли неживий,

а згадають, відразу як підеш.

пам’ятник уже не людський.

він не потрібен іншим, коли живеш.

пульт управління в руках невідомого,

комусь це потрібно(хоча на рахунок цього є сумнів)

цим керує дехто божевільний, все в руках сліпого,

того хто бажає просто бути вищим.

не за, а просто

це він, бо того, кого бояться шкода більше

і поблизу неба, серед сонячного дня буває більш ніж темніше,

а темнота - ніщо як відсутність світла.

енштейн не помилявся, бо вважався розумніше

за центр управління світу,

а з ним щось не так- корупційний,

бо навіть зимі хочеться платити літу.

бо у держави є влада, хоч і нікчемна - та це так.

тож, залишається завжди відкритим питання: що ж, біса, з нами не так?

...

Софія

Смерть тирана

Мій погляд просить сили знову!

Титанів спис в руках тримаю міцно.

На клич труби мечі підніме військо,

Коли впаде додолу мій вінець лавровий.

Буття – це мить, яку я не зловив!

Невже життя таки прожив даремно,

Коли шукав я праведність смиренну

На вівтарі примарних див.

О, не ховайся ти моя, Венеро!

Спали моє нутро у світлі ранньої зорі,

Щоб я палав, як древнє місто Тіра.

Не чутно вже пісень у лігві Левіафана.

Лиш тихий дзвін прикутого тирана,

Який буття у вірі згубив!

...

Ірма Скотт
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Рецензія від: Тетяни БиковоїБосорка
19.06.2024
Рецензія від: Тетяни Бикової, докторки філологічних наук, професорки. «Босорка» як вдалий літературн ... Детальніше
На Аркуші вже:
11425читачів
135553коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: