Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

Електронні книги / #король (16)

Дружина Лісового Короля

Прийшла біда до нашого села,

Король лісів шука собі дружину.

Він дав селянам час лиш до тепла,

А потім всіх загонить в домовину.

«Віддати заміж дочку коваля!»

Така ухвала сталася на раді.

Дочкою тою правда була я,

Ще й рідним важко заперечить владі.

Ступаю крок до глибини лісів,

Дерева розступаються покірно.

Вітало мене сотні голосів,

Раділо все живе мені безмірно.

Палаців зустрічав магічний блиск,

Вітав мене король в зелених шатах.

Та відчувався лиш шалений тиск,

Була я бранкою в чарівних ґратах.

Палац прекрасний, та мені – тюрма.

Король здавався добрим, я терпіла.

І так проходить не одна зима,

Сім'єю стала вся лісная сила.

Приніс мені про рідних вістку змій.

«Пусти додому на весілля брата»

«Іди, гуляй, дружино, та не смій,

Забуть про мене у полоні свята»

Згадала щастя, вільна на добу.

Згадала доторк першого кохання.

І ось крізь ліс назад за ґрати йду,

Та ліс вже не висловлював вітання.

Зогнив палац, лишилась купа дров.

Зустрів сумний король свою дружину:

«Згадалась до товариша любов?

Тож з ним розділиш, люба, домовину!»

...

Югин Кобилянський

Солона колискова

Рука моя так звично меч тримає – королю, це для нас не перший бій.

Немає більше, куди відступати. Позаду тихо плещеться прибій.

Вода морська із кров’ю солоніша, в рожевих хвилях спокій не знайти.

Я відчуваю в солі на обличчі: зі мною поряд всі мої брати.

Вони стоять позаду, злі та тихі – такі ж, як їх пощерблені мечі.

Нехай же будуть в цих прекрасних землях – прокляті позабуті втікачі.

У шумі крон, у холоді каміння, їх сміх, неначе виє тятива.

Колись їх поведе зелений лицар, бо наша битва все іще жива.

Вони лиш сплять, нескорені довіку, їм не пізнати програш та ганьбу.

Вони нізащо руку не подали б мені тепер – нікчемному рабу.

Тому ховаю погляд, й ланцюгами, які тепер – уся моя броня,

Я брязкаю, і руки б’ю об камінь, чекаючи, що прийде забуття.

І знову море піниться у хвилях – вода на захід сонця, мов вино.

Королю, де ж тепер твоя могила? Чи досі колисає тебе дно?

– Ти нині спиш, але прийдеш на поклик, – повторюю я часто уночі.

Але народ твій тебе не покличе. Королю, твій народ тепер мовчить.

...

Олександра Совська

Їде король

Я мушу розповісти. Не хочу, але

я мушу.

Парад-але

до горизонту зрушений.

Чорний вершник в кривавій короні

жене коня –

тріпоче жилка на скроні,

мов безодня.

У давнину могутній король

втомився відпочивати та

виїхав лісом. Така вже роль –

без логіки, зранку, під тра-та-та!

Підкови дзвоном тривожать ліс,

скаче король, глитаючи крик,

принцеса фейрі та рудий лис

його чекають двохсотий рік,

всихають ріки і небо вниз

падає, щоб відштовхнувшись знов

спитати: «Кого вже там чорт приніс

до наших хмарних летких будов?»

Скаче король – наче віра у диво,

що той хлопчисько собі забажав,

він переможе, інак неможливо,

і вже неважливо, куди виїжджав…

Я розповім, бо мушу:

В чорні, сумні часи

ріг засурмить та зневірену душу

сповнить небесних сил.

...

Катерина Терешкевич

шахова пригода

******така собі шахова небилиця...трохи казкова

ось клітка біла.

і чорна поруч.

одна за одною

у цьому полі.

ушир та довгість

це поле воєн.

там б'ють потужні

в розгоні дзвони -

у ярмарковий

марнотний галас

дзвонять заклично,

дзвонять благально.

і на горголях

хитає вітер

тіла льодові

(морозу витвір).

там пішаки,

слони і коні.

там ферзь поважна

немов з ікони.

і як фортеці

ладьї доладні -

міцні,

муровані

та нездоланні.

король безсилий

в розгубі звичній

благає Бога,

сльоза у відчай!

в біді, в халепі

його високість -

льдовосніжний

навколо окид.

у рокіровці

він долю лає -

немає ходу,

ходи немає!

страхає шахом

пішака грізний.

вже звів шаблюку -

щоб знять корону!

і зняв корону

та з головою.

хвалила ферзь його

- ...ти славний воїн!

гучна звитяга

в війні черговій!

король був пишний

та гоноровий

на клітках чорних

та клітках білих.

а все ж пустий був,

крикуль безкрилий.

тому тебе ми

повісим, воє.

хай б'ють потужні

в розгоні дзвони!

на нашу честь

на цьому полі.

в усі усюди

нехай глаголять

про перемогу

ферзі в двобої -

народ звільнили

ми!!!...з недолі...

...південний вітер

у потепління

про се повідав.

сльозою мління.

бурульки впали

прозоро - каплі

у кучугури,

замети чорні.....

...

Ем Скитаній
Уривок

Він був...

Він був королем, не раз ходив конем.

Він був у відчаї, у розпачі думок.

Він не раз грав на смерть із вогнем,

Намагаючись уникнути фатальних помилок

У нього був тихий, але гордовитий голос.

У нього довго не загоювались рани...

У нього в голові відлунням чувся ЇЇ мелос,

Залишаючи на тілі скажені, бридкі шрами

За ним тягнеться плащ із смутку й крові

За ним не йдуть лицарі з людської плоті

За ним текли сльози, сповнені ЇЇ любові

А він тонув у страху, наче у вязкому болоті

Йому забракло сил, щоб здолати поклик.

Йому так не хотілось відчувати холод..

Йому доля кинула не відмовний виклик,

Однак до звершень він все ще відчував голод...

Для нього не возвели навіть погруддя,

Для нього не склали хвалебних балад.

Для нього не провели і крихти правосуддя,

Створивши в леліяному королівстві розлад...

...

Meraki Kaizen

Король Кабак

О п'ятій ранку я помало повзу до своєї зупинки

Це напевно доволі травмуючий досвід

Посеред ночі колихати пішки на якийсь автобус.

Хочу бути рибалкою повз якого пройшов.

А іній сонячним промінням танцює по воді,

Розпливається, стрибає, розбивається

А я, мов бовдур, то говорю то майже німий,

Задивлюсь у небо, як зірки затухають.

Відчуваю себе королем, що втік із городу,

Величавим кабаком, що котиться по дорозі вниз,

А потім гах і розливається моя кавуняча врода

Я тріснув навпіл і мені за це дуже соромно.

Я кочусь по замерзлій траві, хоч би не загубив корону,

Бо на горОді я король, а в гОроді я ж ніхто.

І ось блищить фарами мій автобус,

Підморгнув, а я йому.

Помахав на прощання короною

Моєму городу

В моєму селі.

...

Вітольд Хмара
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати опитування "Як давно ви на Аркуші?” 🙂
29.04.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Нещодавно ми продовжили опитування у нашому телеграм каналі на тему "Як давно ви на Аркуші?” 🙂

... Детальніше
Блоги
Привіт, Аркуш і талановита спільното!Аліса Корж
20.05.2024
Всім привіт! Раз вже вирішила вести тут блог, то треба, мабуть, представитись) Мене звуть Аліса і я ... Детальніше
А у нас перший учасникКнигоманія
19.05.2024
У конкурсі "Любов, смерть і некроманти" з'явився перший затверджений учасник. Чому тільки один? Спра ... Детальніше
Ілюстрації до прологуЄва Лук'янова
15.05.2024
Привіт усім! В минулому блозі обіцяла зробити візуалізацію до прологу моєї нової книги "Коли сонце н ... Детальніше
Чорничні ночі Leila Holden
21.05.2024
Хочу запросити вас до чату «Чорничні ночі». Даний чат присвячений авторам, які пишуть на тему ЛГБТ Ц ... Детальніше
Про романтику 😉Аркуш
20.05.2024

А як у вас з романтикою в непрофільних творах? 😉

... Детальніше
Квантове вгадуняткоЯрина Мартин
23.12.2023
Текстів на Квантовій Україні щось мало, сподіваюся це зміниться, а поки решта авторів дописують, щоб ... Детальніше
На Аркуші вже:
10962читачів
125334коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: