Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #острів (24)

Метафора

А тепер забери у мови усю її кров,

Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,

Щоб сонце здавалося болем старих розмов

А слово — веслом, що постійно гребе до острова.

До острова, подібних якому цілий архіпелаг

У морі самотнього вітру порожніх роздумів,

На теплім піску приємно гортати в руках

Книгу шумливої хвилі ставши апостолом

Земної поверхні, лякаючись на глибині

Зустрітися з холодом, поглядом риби і тьмою,

Натомість втішати: усе те наснилось тобі,

Це гра, де глибінь лиш метафора для любові.

14.04.2024

...

Володимир Каразуб

Сузір’я Каліпсо

У твоїх родимках я розпізнав сузір’я Каліпсо,

Якого бракує на зоряній карті неба. Звичайно,

Я більше любив ту оманливу щирість, як дійсність

Від якої твій острів відгородився туманом.

І тепер я блукаю садами його квітучості,

Між осокори пробираюсь до берега у вінку з фіалок,

Що дивно — шум моря жалінням в мені уже не відгукується,

Аби покинути острів, й тікати по хвилях чимдалі.

Чимдалі — додому?! — там острів такий як і тут,

Можливо, — до звершень черпаючи веслами море?!

Я чую їх хлюпіт, — біреми в тумані пливуть,

Та я не гукаю, й не хочу від них допомоги.

І вона вже, здається, за звичкою любить мене,

І більшають тіні у гроті від смолоскипів,

І долоні мої, як байдужість моя до бірем

Торкаються стегон здіймаючи втоплені схлипи.

І може я схоплюся в ніч від травневих плеяд

Відізветься в мені їхній заклик і скине байдужість,

Та поки я — тут, — споглядаю занедбаний сад,

Що від мене набрався печалі і занедужав.

07.02.2024

...

Володимир Каразуб

Острів самотньої душі. У співавторстві з Xonna

Приблизно два дні тому

Я зрозумів, що бажаю від цього життя -

Я обрав для себе мету.

І зараз літак везе мене у невідомі місця.

Мій шлях був довгим.

Серце хотіло тиші, душа - змін.

Я відчув цей поклик,

Вийшов за межі "звичного", приборкав сплін.

Ось вже поряд - самотність моя,

То царство душі, спокій моїм відчуттям.

Нарешті опинився я сам.

Більше жодних людей, і ніяких соціальних ран...

Все пронизано тишею.

Незвіданий острів дарує спокій.

Віднайшов себе справжнього,

Зцілив свою душу від полум'яних мрій.

Я сиджу на пірсі, вже сам,

Навіть птахи ті чудові, тропічні

Не відривають мене від загоєння давніх травм.

І тільки хвиля тихенько шепоче мені:

- Поринь у глибини себе, віднайди

Музику серця свого в цій тиші.

Вийди за рамки минулого, залиш сни.

Не зупиняйся ніколи - то смерть для душі.

~3•серпня•2023~

...

Lexa T. KuroXonna

острів згубної днини

роздуми-думи-уми... -

ділене слово руїни.

посуд битий із глини -

"дзень!" у відлунні громи.

таненням далями лес

острову згубної днини.

розсвіт сяянням винним

в сонний озера плеск.

човен водами там

гойданий зорями з ночі.

посміхом скоєний злочин

обрію спраглі вуста.

зблизька блисканням блиск

в біло серпанкові лики.

погляд німотного крику

втоплений в сонячний лиск.

біля і навколо...біль

кидано гуркотом грому

в ноги підземного гному

об земляний його діл.

що аж просипався сніг

до підземельного літа.

килим у зиму розквітло

мов самоцвітами ліг.

доля долиною доль

кроки тут свої чинить.

поряд воля загине

зманена шляхом в юдоль......

_____лес - грунтоутворююча гірська осадочна порода сірувато-жовтого або червоно-бурого кольору

...

Ем Скитаній

Острів чекання.

Я ці рядки присвячую тобі,

також присвячую я осінь,

вона така ж холодна як і ти ,

за нею також йдуть морози.

Також присвячую тобі я сніг,

такий ж крихкий як твоє серце,

він розтікає по весні,

а та весна у моїм серці ллється.

І не забуду я твої слова,

і не забуду я наш день прощання,

та ми розійдемось,мов та вода,

й зустріну я тебе на острові чекання.

...

julii

У тих краях де смажать черепах

У тих краях де смажать черепах —

Складають бивні,

Шукають рими в словниках

Напрочуд дивні,

Збирають сльози в шум ріки

Страждань навмисних

І вітром зв'язують рядки

В легке намисто.

В чаклунських зборах теплий страх

І теплі зливи,

Де смажать вбитих черепах,

Складають бивні.

19.08.2021

...

Володимир Каразуб

Роза вітрів

Коли б я міг зв’язати словом серце,

Ваше, слова б в’язали линвою вітрил,

І ви б за вітром дихала грудьми,

Пасатами наливши білі перса.

Коли б я міг писати, так, як кіль,

Веде пером та розтинає хвилі,

То перед носом хлюпали б дельфіни,

Де погляд ваш їх вабить з гальюна.

Коли б я міг любити, так, як любить,

Кричати чайка вище висоти,

Де щогли марс, де виглядає юнга,

Забутий берег вашої землі.

Я став би вашим вірним капітаном,

А ви моєю розою вітрів.

06.08.2020

...

Володимир Каразуб

Втеча з острова

Обнявши мене ти побачиш армаду старих галеонів

Шпангоути їх тіл оббиті тоненькими рейками груші,

Напнуті вітрила без вітру і трюми спустілі без рому,

Без срібла, алмазів, рабів, що отримали душу.

Читатимеш серце моє мов радист телеграфну азбуку –

Три звуки коротких, три довгих тире і три крапки,

І можливо в тобі, відгукнуться травневим смутком

Пусті кораблі. І можливо ти станеш бранкою

Навмисно моєю. В каюті на верхній палубі

Як дутиме вітер і гнатиме хвилі хто-зна куди,

Подалі від слів, кипарисів, подалі від берега,

За кілем, птахами, дельфінами, шумом води

Оминаючи рифи, тікатимеш з острова мертвих

Поетів.

Мов з острова Бекліна.

15.05.2022

...

Володимир Каразуб

«Останній привіт -- острів...»

***

В океані острів

Поплавком жене :

То на північ клонить,

А то стоїть і жде..,

То на південь гонить,

Як зірваний знак --

Та ніхто не знає

Зупинити як...

Тут живуть нещасні

Люди дикарі..,

Плачуть -- Богу моляться

Щедрі на жалі...

Плачуть, Бога молять,

Щоби зупинить

Свою долю дику

Та почати жить...

Та чомусь не видно

Їх календаря,

Бо шамана зжерли

Крокодили з дна

І тепер не знають,

Який день у них --

Плачуть, щоб зірватися

Одночасно в сміх...

Акула не ловиться --

Довкола кружля..,

Вичікує здобич,

Якщо дуже зла

І кокос засохший

На пальмі висить --

Видно в понеділок

Знайдуть щастя мить...

Їх жене по хвилях

Та нема землі --

Острів цей, як привид,

Парадокс -- в собі..,

Бо ніхто ніколи

Його не спіймав,

Але хто потрапив --

Звідси не втікав...

Ось такий от острів

Я припадком стрів,

Що тихо на хвилях

Плив та не тужив,

Бо всі оптимісти

На ньому живуть :

То регочуть -- в плачі,

А то просто ржуть...

Сонечко із ними

Само в жарт пішло :

То кокос підсмажить,

То рибу -- на зло..,

А то сяде в пальму,

Як у крісло пан,

Щоби бути разом

Та курнути план...

І ніхто не знає --

Океан, де цей

І... не кожний знайде

Острів-панацей

Від біди усякої,

Щоби не тужить..,

А курнути плану

Й оптимізмом жить...

В океані острів

Поплавком жене :

То на північ клонить,

А то стоїть і жде..,

То на південь гонить,

Як зірваний знак --

Та ніхто не знає

Зупинити як...

Острів наркоманів --

Має назву світ,

Бо закритий в ньому

Останній привіт,

Яким хвилі щастя

Приймуть в серці дня

Всіх нас, особисто --

На голці Земля...

--------------------------

21.11.2023; Paris (Aurora) ==========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999078

(Katynskyy Orest)

=============================

...

Катинський Орест
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Статистичний підхід до марних сподіваньKotoryba
19.06.2024
(Написано для себе під впливом тимчасового нападу настрою "Чому ж мене ніхто не читає"; якщо вас нас ... Детальніше
Відповідність сюжетної лінії до реальності.Катерина Сапожнікова
19.06.2024
Вітаю, колеги. Маю питання і буду вдячна за відповідь і за ваш досвід. Наскільки прискіпливо ви дот ... Детальніше
Спочатку було Слово. І щурі. А потім прийшли пацюкиЛана Філлі
19.06.2024
Незрозуміло, про що я? Ну скажу, що я сама не до кінця дійшла певного висновку щодо цього мовного яв ... Детальніше
Новий 15 Розділ "Таємниці минулого"Вадим Булава
19.06.2024
Саме час дізнатися про те, що було раніше! Сталося вже дуже багато, але справа була лише в одному. З ... Детальніше
Не роби ашибок: як правильно писать на суржику, шоби все було чьоткоАрсеній Троян
19.06.2024
Драстє! Сьодні в цьом блозі хотілось би побалакать на тему суржика. Сразу отмєчу, шо це тема така с ... Детальніше
Рецензія від: Тетяни БиковоїБосорка
19.06.2024
Рецензія від: Тетяни Бикової, докторки філологічних наук, професорки. «Босорка» як вдалий літературн ... Детальніше
На Аркуші вже:
11426читачів
135563коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: