Посивіла душа
400108
Посивіла душа незворотно,
Не погасне весь біль крізь роки.
Те, що завтра було, вже сьогодні,
Те, що днями було, вже віки.
Моє місто у серці вмирає,
А сторожа прийде після втрати.
Чорний янгол на смерть прирікає-
Перемога мого супостата.
Не проб'ється той відчай крізь стіни,
Крізь уламки загострених скель...
Не здолають броню мою війни
Й тихі крики з глибоких земель.
Посивіла душа незворотно...
Справедливість- як зброя солдата.
Розрізатиму лезом неправду-
Те, що завтра було, вже сьогодні.
(квітень 2023 р).
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯