🛰 Відкрито прийом робіт на конкурс “Український Hi-Tech”! 🛰

Популярне за місяць

Нові книги

Нові вірші

Вогонь кохання

Багаття рветься із грудей,

горить вогонь кохання.

Співає серденько пісень

про вічне, про бажання.

І не важливо скільки літ,

юнак чи може старець,

кохання залишає слід,

ти завжди його бранець.

І ти, красуне молода,

заручена з коханням.

Танцює осінь золота

навік з твоїм бажанням.

Проходить чарівна зима,

і знов танцює осінь,

а спокою в душі нема

і сил сказати: досить!

Надворі вже цвіте весна,

що цвітом всіх бентежить.

Кохання всім несе вона,

яке за нами стежить.

А потім схопить тіло вмить

і душу не відпустить,

серденько більше не болить,

у нього весну впустить.

І прийде літо вогняне,

що роздягає сміло,

та палить серденько п'янке,

лишає втоми тіло.

Багаття рветься із грудей

і ще танцює осінь.

І знову ніч міняє день,

коли сказати: досить?

Немає часу, знову ніч,

зима, весна і літо.

Кохання з нами віч-на-віч,

воно горить над світом.

(січень 2022 р.)

...

Роман Фещак

Сезони

Дні тягнулися мов равлики

Перше,

Друге,

Третє, третє...

Відліталися журавлики,

Стерши смуги на портреті.

Я рахую листопадами:

Кава,

Плед,

Туман, туман...

Посірівшими фасадами

Знову в дім прийшла зима.

Скло малює візерунками.

Сніг,

Туга,

Мороз, мороз...

На порозі за лаштунками

Вже пора весінніх гроз.

Сонце заблищало квітами.

Дощ,

Роса,

Зерно в ріллі...

Розсипаючись привітами

Повернулись журавлі.

Дні летять тонкими стрілами:

Спека,

Спрага,

Море, море...

Горизонт скріпив шарнірами

Небо чисте і прозоре.

Такт життя біжить сезонами

Перше,

Друге,

Знову, знову.

Відміряючи кордонами

Почуттів першооснову.

...

Євгенія Петрікова

Руїни

Розбиті думки. Розбиті коліна. Розбиті міста.

Розтрощені долі. Розтрощені стіни. Розтрощена я.

А ти знаєш, я все ще лежу на руїнах старого життя.

Мовчки дивлюсь у простір, який я тобі будувала.

Так вже вийшло, мій дім зруйнувала собою війна,

І своєю рукою весь затишок в серці забрала.

Пам'ятаєш? Ось там, був наш чорний надійний дах,

Який ми кожен рік із тобою потрохи латали.

А сьогодні, на сірій стіні звів гніздо хижий птах,

І не має ні стелі, ні балок, ні запаху чаю.

Подивись-но, колись тут стояла висока, міцна стіна,

А під нею находилась шафа з твоїми книжками.

Зараз все це лежить між травою без правди, без сна,

Поростає корінням, росою і навіть моїми сльозами.

Поки я ще...поки я ще лежу на руїнах старого життя,

І стараюсь хоч трохи у пам'яті все це тримати.

Так вже сталось, тебе зруйнувала ця клята війна,

Поки ти говорила мені за усе їх прощати.

За розбиті думки та коліна, розбиті міста.

Вони все розтрощили, дивись-но. Руїни та я.

*Проект «Фенікс» — це новий погляд на проект «Фотографи проти поетів». Головна ідея — передати бачення фотографа через слова, надати старим роботам нове життя і значення.

...

Юлія Богута

Ти лиш зброя

Послухай.

Я не знаю, скільки під ребрами залишилося сили та часу.

Скільки ще воно зможе триматись, видаваючи рваний стук.

Я не знаю, ще скільки поштовхів воно встигне зробити під трансом,

Тому просто читай, що я пишу, доки думки ще є поміж рук.

У легенях замало повітря. Скоро зникне й воно серед губ.

Пам'ятаєш, колись я всміхалась і читала вірші під дощами,

Доторкалася пальцями пальців та читала твої думки?

Подивися на мене зараз. Синяки під моїми очами.

Пневмонічні легені, мовчання. Ти приніс мені дим крізь роки.

Ти приніс мені війни словами. Хоча міг просто взяти й піти.

Так було б набагато легше, аніж завжди на тебе чекати.

Тільки знаєш, чекати, не хочу. Я втомилась від дурості днів.

Я втомилась тебе розуміти і брехню із душі стирати.

Бо усе це немає сенсу. Як би ти цього всього не хтів.

Ти сліпий. Ти глухий. Ти — лиш зброя. Я не хочу, щоб ти мене вбив.

Тому слухай усе це. Послухай. Я не хочу тебе більше знати.

Тебе хтось вже чекає із фронту. Хтось покраще ніж я. Хтось свій.

В мене так мало сили та голосу, що я навіть не хочу кричати.

І тобі не пораджу кричати. Краще руки у зброї зігрій.

Ми ніхто. Лише люди. Лиш правда. Я — своя. І ти теж лише свій.

...

Юлія Богута

Прийшла війна в мою Країну

Прийшла війна в мою країну, на крилах, ангела пітьми,

Затьмарила собою днину, стоптавши правду чобітьми.

Усюди кров, а їй замало, замало тих страждань що є,

Вона ще більше їх приносить і злим дощем на землю льє.

Прийшла війна, дітей забрала, малих, великих і старих,

І на далекому Уралі, сміється карлик, наче псих.

Прийшла війна "асвабаждьонна", і полонила всі міста,

А потім всіх "асвабаждала", людей від власного життя.

По всіх місцях де лише була, залишила свої сліди,

Сліди насилля, злоби й крові - сліди нікчемної орди.

Війна забрала в людей душі і просто знищила життя,

Лишила хлопчика без мами і по домам, своє сміття.

Вмочивши руки в кухль з водою, на цілий світ кричать - "...не ми",

А кров засохла аж до шиї, їх не назвеш уже - людьми.

Моя країна вся палає, її жива душа болить,

А її люди захищають, й до смерті будуть боронить.

Прийшла війна в мою країну, і вибрала для свої справ,

Народ, що крові прагнув з давна, і сам на неї натякав.

Народ, який живе минулим і не бажає майбуття,

Наклав на себе власні руки, і вже немає вороття.

Війни ніколи не було б, якби її не сотворили,

Дохлявий деспот й сатана, у бункері договорились.

Хотіли з Бога посміятись і знищити Його народ,

Та сміхом зараз і не пахне, зазнали тяжких перешкод.

Увесь народ, що Українці, ті що країна в них - "Одна"

Тебе війна, зустріли сміло, безодня жде до свого рва.

Бо з нами Бог, Він нас боронить і витирає сльози нам.

Він нам дає все нові сили, щоби нести розплату вам.

Прийшла війна, і зруйнувала, всі наші мрії і діла,

Нам вже нема чому радіти, хороним ріднії тіла.

Міста горять, в селі палає, усе спалила вмить до тла.

Усе зламала, роздробила, серця позбавила тепла.

Чому прийшла ти, зла потворо? Чому торкаєшся мене?

Ти знаєш кара повернеться, і плата твоя не мине?

Всю біль, яку ти принесла і наситила мої діти,

За все прийде Небесний чек, і будеш сповна ти платити.

Ти думаєш, що Бог не бачить? Або ти думаєш - глухий?

Тепер весь світ уже побачив, у свому серці ти лихий.

І Бога там у нім немає, як і немає каяття,

Ти думаєш, що меш щасливий, забравши в іншого життя?

Я не прощу тебе війна, як і твоїх творців потворних,

Я не прощу твої діла, і твого царства всіх придворних.

Не буде вам уже прощення, і каяття вам не дано,

На вас чекають вічні муки і вічнеє пекельне дно.

Страшний 2022-ий

...

Vladyslav Derda

Нові аудіокниги

Останні оновлення

Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🛰 Відкрито прийом робіт на конкурс “Український Hi-Tech”! 🛰
13.08.2022

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Вже зачекались? Вирішили, що дарма проектували наше техногенне майбутнє? Ніт!
Сторінка конкурсу “Український Hi-Tech” вже запущена! ✊🇺🇦
А це означає, що ви вже можете надсилати нам свої фантастичні історії про майбутнє України! 💙💛

... Детальніше
Блоги
Ще трохи іллюстраційЗлата Соловей
18.08.2022
Продовжується переклад "Уламків" , тому хочу поділитися іллюстрацією до сцени з роману ^^ "Вона була ... Детальніше
Відьмина служба підтримки. ПродаЮлія Богута
18.08.2022
https://arkush.net/book/2976/1 Додала ще один розділ до "Відьминої служби підтримки". Приємного проч ... Детальніше
Дівчинка готова йти слідом за нечистюЄвген Палашинський
18.08.2022
Вітаю. Новий розділ, нові відкриття. Сподіваюсь сподобається.. Легенда про Скелета Фрагмент для озна ... Детальніше
Те, що надихаєОлександра Буревій
17.08.2022
Чи є у вас такі книги чи фільми, що пробуджують вашу сплячу музу? Що ви робите з цим натхненням, поч ... Детальніше
Нарешті "кібервідьмак"!М. М. Безрук
17.08.2022
До вашої уваги перша частина "Відьмака великого міста": "Довгий бій". Анотація Ґрегам — представник ... Детальніше
Ще раз про обкладинкиІрина Ярошенко
11.08.2022
Привіт! Я тут проглядаю сторінки з книгами, часто у пошуках того, що б почитати (хоча маю багато у б ... Детальніше
На Аркуші вже:
3643читачів
17923коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: