Огляд на мешапи сьомого туру від Андрія Химерного. Частина 1.

Канон Категорії Бе. Книжковий клуб.

28.02.2026

⋯

Іван Роулінг. Бенедьо Синиця і фундаментний
камінь.
https://arkush.net/book/40535/1
Що ж, неочікуване поєднання для мене. Франків Борислав для мене такий важкий та прозовий, що ніколи не прийшло б в голову мешапити з чимось настільки казковим. А втім, все спрацювало. Як на мене за рахунок сцени на “Стрийському вокзалі” і обмеженому виходу за четверту стіну. Ну і мова шикарна.
Made in Boris-love I/34_F74/60
https://arkush.net/book/40535/2
Ну, ідея ніби й нічого. Тема роботів і тема робітничих рухів поєднанні ще з народження слова “робот” та і розвернутись є де. Але якось текст не викристілізувався в структуру. Може тому що фундаментальна дуальність інтелект машин/емоції людей вже трохи піддістала. Ні, нас ва теж не дуже.
Мальва Кринж «Борислав сватається»
https://arkush.net/book/40535/3
Нє, воно приємно, коли твоя персонажка починає жити власним життям і навіть писати книги. Та й виконання нівроку. Але максимально не мій жанр, такі собі галицькі бріджертони, прости господи, з налітом іронії. Важко мені з таким.
Бенедьо і Шоколадна Фабрика. Франик-Іваник
https://arkush.net/book/40535/4
Не, давайте чесно, у Чарлі теж все було про робітничий рух, тільки дуже завуальовано і для дітей. А так вийшла собі казка про вбивцю дракона на прикладі профспілкового лідера. Жиза. Ну і якби був я лемком чи бойком, то може децл вкурвила б мене та репрезентація. Але оскільки я нє, то і нехай.
Ван Гамерицький. Борислав посміхається.
https://arkush.net/book/40535/5
Ну, панорг, себто я просто не міг встояти і не замешапити свого улюбленого Джокера, надто воно вже добре лягає. Було б добре мати час і сили стилістично пройтись кілька разів, але що маємо. Текстом задоволений.
Кость Сергійович Дубко. З форумів і книгарень.
https://arkush.net/book/40535/6
Теж мій (а хтось мав сумніви?). Текст написано з чистої та нічим не зіпсованої ненависті. Так, недбале і злостиве, я зауважив один безземельний. Але цю скелю маємо лупати. Боюсь простіше було розвалити імперію ніж індустрію лр…
Борислав ридає. Бард зі Станиславова-на-Бистриці
https://arkush.net/book/40535/7
По перше, мені подобається що вийшло трагічнше ніж в Шекспіра і кохання не торжествує навіть з-за гроба, скоріше несе руйнацію. Ну і так, досконала стилізація. Заздрю, я не можу так в риму…
Собака Бориславська. Франц Айвен-Дойль.
https://arkush.net/book/40535/8
Так, мешап цікавий. Мені подобається певна загадковість. І подобається що хтось нарешті правильно використовує пропуски в тексті. Типу щось відбувається за кадром і маємо здогадуватись. Це так було закладено в форматі від початку, шкода що не всі користаються. Ну і стилізація норм.
Їва Франческа. Інтерв'ю
https://arkush.net/book/40535/9
Ну, не зайшло зовсім. Не люблю інтерв’ю, ненавиджу культ кінозірок і весь оцей вайб світського глянця. Вибачте, мене нудить. І не смішно.
Аркуш сміється (надіслано порожнім акаунтом) https://arkush.net/book/40535/10
Ну, один з моїх фаворитів, хоч і гумор. Вдалось поєднати і бездоганну стилізацію і впізнавані характери і хорошу динаміку тексту. Навіть якщо ви мимо проходили, почитайте цей один, посмієтесь.
"Хто сміється останнім. (Уривок рукопису,
знайдений на Личаківському кладовищі)"
https://arkush.net/book/40535/11
Ну… типу це мало бути здається десь як з Холмсом, тільки класична готика. Навіть здається можу впізнати руку. Але що там спрацювало, тут якось не дуже. Я заплутався в персонажах, лініях і засумував.
Солона карамель і кава, чорна, як нафта. Антологія феміністичної прози
https://arkush.net/book/40535/12
Я вже втомився дивитись цей серіал, жодного наскрізного сюжету, всі серії однакові. Нууууудно. Ну хіба як ревенж-порн з приниженням мужиків.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Леся Сагула

28.02.2026 18:04

Від себе вступлюся трохи за карамельку — воно прикольне і дівчаче, панорг просто не шарить в ретритах)) Ну і інтерв'ю не така вже какашка, як тут описано. А от 6 і 10 якось не зайшли зовсім. З рештою переважно погоджуюсь.

⋯

Андрій Півень

28.02.2026 22:26

У мене такий стиль викликає інвантильно-нудотно-тремтливе передуття брехні. У Мони Авад в Зайчику він круто зображений (і вона неіронічно називає тих зайчиків фашистами, пу-пу-пу...). Якщо говорити від душі, то говорити про важливе для тебе. Якщо говориш про важливе для тебе, ти "розкриваєшся", підставляєшся під удар, демонструєщ свою вразливість. Бо хтось може атакувати те, що тобі важливо. Це завжди "стрибок довіри", крок у прірву зі скелі. Якщо говорити чесно, то завжди будуть поранені словами, завжди комусь буде боляче. ("Якщо нам не боляче, то ми мертві") Завжди добре говорити можна хіба з дитиною -- тобто хтось закриває тебе від болю своїм тілом і розумом. Я обома руками і за "коузі", і за веселощі, але от такі от відчуття воно викликає в мене

⋯

Андрій Химерний

02.03.2026 08:45

Ну, в мене не аж в позитиві проблеми. А в тому що воно стає сіткомом чи дуже поганим аніме, коли всі серії не відрізнимі і можна включати на кухні під готовку, все сюжет відомий та фінал теж.

⋯

Леся Сагула

02.03.2026 09:06

Ну тоді проблема радше не у фіналі чи сюжеті, а у ваших упередженнях щодо ситкомів. Ну і до автора, давайте будемо відвертими...

⋯

Андрій Химерний

02.03.2026 09:16

О, ні. Я ОБОЖНЮЮ деякі сіткоми. Ті з наскрізним сюжетом і ще рядом якостей. Автора не люблю, але ж регулярно хвалю її тексти на мешапах, ті які можу вподобати. Почитайте мої відгуки за попередні тури.

⋯

Леся Сагула

02.03.2026 09:53

Ок, як скажете🤷

⋯

Огляд на мешапи сьомого туру від Андрія Химерного. Частина 1.

Коментарі

Додатковий коментар:✖

Скаргу надіслано✖

Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦

Додатковий коментар:

Скаргу надіслано